Відомий український письменник та журналіст Ян Валетов відреагував на обстріл мирних українських міст росіянами.
«За один день колишня друга армія світу високоточними ударами зруйнувала житлові будинки у трьох містах України — Кривий Ріг, Мирноград та Суми. Ще не зрозуміло скількох некомбатантів убила, загальна кількість постраждалих понад 50 осіб (теж не остаточна цифра).
Для росіян стрілянина поо некомбатантам, вбивство цивільних на окупованих територіях, насильство, мародерство, напевно, очікувана і звична річ. Я не бачу обурення у російських пабліках, якщо вони не належать релокантам, які залишили найвільнішу у світі країну.
Z-публіка виправдовує все. Для них немає різниці, куди потрапили, в кого стріляли і кого вбили.
Думка людей, які не втратили сумління, не враховується. Винесена за дужки. Відправлена у вигнання.
Совість, сором, емпатія, порядність, логіка — на еміграції. Або у могилі.
У сучасній росії інакше не вийде. Той, хто не співає у патріотичному хорі — здохне.
Безкарне зло набирає сили.
Ті, хто тішився бомбардуванням у Горі, завмерли і стали фундаментом озвірілого режиму.
М'які диктатури, за відсутності внутрішньої суспільної протидії, неминуче перетворюються на тиранії.
Тиранії ніколи не сидять за парканом. Їх війна — це найприйнятніша форма існування. Найкраща. Природня. Така, що виправдовує все, що вона творить — і всередині, і зовні.
І тиранія права — Путін не винен. Росіяни не винні.
Винні ті, хто це допустив. Хто дав цій блідій поганці, що потрапила до Кремля чисто випадково, перетворитися на отруйну грибницю, що проросла на 17 млн.кв. кілометрів мільйонами таких самих грибів, як і він.
Ті, хто подавав руку вбивці, за можливість вигідно купити газ. Хто сідав за один стіл із воєнним злочинцем.
Хто вів із ним переговори, знаючи, що він зробив із тими, хто був із ним не згоден.
Чверть століття не могли розгледіти зла? Не могли зрозуміти, що своїм «just business» вирощують із нікчеми чудовисько?
Ок. Їсти подано. Жеріть.
У вас сумнів, що ця тварина зросте до ядерного ультиматуму? Are you serious? Та воно вам прямо говорило: навіщо нам світ, у якому не буде росії?
А навіщо нам світ, у якому буде така росія, ви не думали? І що буде із цим світом?
Одна велика Буча?
Якщо навіть останні два роки не допомогли світові зрозуміти, з чим він зіткнувся, попереду важкий досвід. І постраждають у ньому не півсотні українців, яких росія вбивала прямо в їхніх квартирах, а набагато більше людей у зовсім інших, мирних та благополучних країнах.
І чекати на це зовсім не довго", — написав він у Telegram.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.