Мабуть, всім відомий вираз «Як мед, то й ложкою». Цей продукт смачний та корисний, якщо вживати його до міри. Нині у продажу є чимало різновидів меду: акацієвий, липовий, соняшниковий, гречаний, з різнотрав’я, лавандовий, розмариновий… У Стародавній Греції мед вважався їжею богів. Його оспівували у своїх відомих творах Гомер та Овідій, а Гіппократ використовував для лікування різноманітних захворювань. Авіценна радив поєднувати мед з волоськими горіхами та вважав таку композицію еліксиром молодості. Про особливі властивості меду, завдяки яким поліпшується здоров'я людини, писав й Арістотель.
А чи любите ви мед та медові ласощі — наприклад, медівник? Чи є у вашій оселі спеціальний посуд для меду? Можливо, він нагадує вам дитинство, подорож на пасіку чи ще якісь приємні події вашого життя? Адже такі спогади — найдорожче та найцінніше, що має людина, бо це думки про рідний дім та рідних.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про дивовижно гарний посуд для меду українського виробництва, про прикмети, пов’язані з цим продуктом, а також про етикет щодо меду.
— Існує цікава притча про мед. Колись дуже давно жили на світі Джміль, Оса та Бджола, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — У Джмеля було стільки меду — аж за край. Оса мала трохи менше, але теж вдосталь. Бджола працювала з ранку до ночі, а меду в неї було так мало, що вона ледве виживала. Бог подивився на їхнє життя-буття та поцікавився у Джмеля, чи вистачає тому меду. Той сказав: «Та в мене його майже зовсім немає»… Так і сталося. Оса теж почала прибіднятися та теж отримала те, про що говорив Джміль, відповідно своїм словам. Тоді запитав Бог у Бджоли: «А як тобі живеться? Чи маєш мед?» Бджола відповіла: «Так, мед є. Ще й іншим вистачить». Відтоді бджола має так багато меду, що вистачає на всіх.
Мед — улюблений смаколик багатьох з нас. Українські фарфорові фабрики навіть випускали для нього спеціальні набори. Ось, наприклад, дитяча тарілка, де навколо ведмедика, який ласує медом великою ложкою, зачерпуючи з горщика, дзижчать та кружляють бджоли. Це робота відомого художника Коростенського фарфорового заводу Олександра Шевченка.
Також випускались медівниці — горщики для меду. Вони — справжня окраса оселі та джерело позитивних емоцій.
— Особливо такі вироби цікаві у сім’ї дітям. Мені здається, що й смак меду з гарної медівниці здається особливим.
— Так. От, наприклад, відома багатьом медівниця «Ведмедик з бочкою для меду». Мед з такої медівниці дійсно смакуватиме особливо.
Протягом десятиліть не знімався з виробництва популярний серед населення полонський набір під назвою «Нектар» (на фото у заголовку), форму якого розробив Валерій Богач, а малюнок виконала Валентина Щербань.
— Краса!
— Декоративні банки для меду виготовляються з різних матеріалів, серед яких фарфор, фаянс, кераміка, скло, кришталь та багато інших. Славутський завод «Будфарфор» на Хмельниччині випускав не тільки цікавий набір — барильце та ведмедик з ложкою, який шукає, чим поласувати, — а й керамічний чайний сервіз, до складу якого входила незвичайна банка з отвором для рідкого або зацукрованого меду. Це один з найкращих варіантів подавання меду до чаювання.
Читайте також: «Щоб вибрати ідеальну вазу для квітів, треба знати один секрет», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
— Дуже колоритна та яскрава медівниця Василя Мусієнка «Вулик». Кожна деталь привертає увагу. Робота з національним колоритом — справжня окраса оселі.
— Як правильно користуватися посудом для меду?
— При купівлі меду в тарі великого об’єму рекомендується розфасувати його в менші посудини. У певних умовах мед може зберігати свої цілющі властивості десятки років. Він гігроскопічний, тому його не варто зберігати у вологому приміщенні, бо мед поглинає вологу й скисає. Краще тримати в темному місці або в темному посуді. Посуд із медом має бути щільно закритим, це запобігає потраплянню вологи та бродінню. У жодному разі не можна мед зберігати в посуді з металу. Найкраща тара для меду — дерев’яна (наприклад, бочка), скляна, глиняна (не глазурована!) Найкраще дерево для діжки — липа, осика, ялина, тополя. Сосна містить смоли, що псують мед, у дубових — мед темнішає.
— Чи є якісь правила етикету щодо меду?
— Красивий посуд буде гарним супроводом для щирого родинного спілкування під час трапези. Тож вам обирати, яка посудина для меду стане окрасою вашого столу: прозора з паличкою, яскрава керамічна зі спеціальною ложкою або будь-яка інша. Спеціальна дерев'яна ложка з прорізами потрібна для того, щоб акуратно набрати й перемістити мед у порційний посуд. У перекладі з англійської honey dipper означає «ківш для меду». У побуті дерев'яну ложку для меду називають веретено — через її особливу форму. Ложка-веретено в ідеалі має бути виготовлена з дерева, просоченого олією. До складу окремих порцелянових наборів іноді входять бочечка або вазочка для меду з покривкою, де є отвір, розетки та ложечки. Розетка — невелике блюдце, предмет чайного посуду для подавання до столу меду та варення. Мед кладуть із загальної вазочки собі у розетку загальною ложечкою, яка має бути обов’язково подана до вазочки, а вже їдять своєю ложечкою. Брати мед із загальної вазочки своєю особистою ложечкою неприпустимо. На хліб мед кладуть за допомогою десертного ножа. Всі ці правила етикету варто знати, щоб ви та гості почувалися за столом комфортно.
— Які прикмети існують щодо меду? Мабуть, їх чимало.
— Вважається, що якщо самотня людина ненароком розлила мед, то скоро зустріне кохання, а сімейним парам це віщує приємну подію в родині. Бачити уві сні бджіл — до успіху у справі, вулик з бджолами — до багатства. Мати мед у домі завжди вважалось доброю прикметою. Але тільки мед хорошої якості віщує процвітання, старий мед тримати в оселі не варто. Мед часто асоціюється з любов'ю та сімейним й фінансовим добробутом. Згідно з прикметами, якщо мед вихлюпнеться, це може означати появу нового кохання в житті або поповнення в сім'ї.
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найцікавіші набори для спецій вітчизняного виробництва, про прикмети щодо солі та перцю та правила етикету щодо спецій.
На фото у заголовку В. Богач. Набір для меду «Нектар». Полонський ФЗ. 1983
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк