Україні потрібні союзники, які є потужними, мають великі військові витрати й рішуче стоять на її боці. Наразі країни або занадто малі, щоб мати значення, або занадто бідні, щоб допомогти, або занадто нерішучі, щоб використати свою владу — якщо не всі три фактори. Новий підхід до об'єднання 27 країн ЄС в одного значного і рішучого союзника є необхідним, але важко досяжним, пише The Economist.
«Державницького мислення катастрофічно бракує. Війна, що перетворилася на війну на виснаження, здається, йде на користь росії, чия економіка виявилася стійкою до західних санкцій. Підтримка з боку Європи та Америки допомогла зберегти платоспроможність української держави та її солдатів у бою. Але зараз нестача артилерійських снарядів, постачання яких Європа обіцяла, але не може забезпечити, означає, що нагальною метою для України є утримання лінії фронту, а не контратака, яка може змусити росію подати пропозицію про мир. Гірше того, якщо Дональд Трамп переможе на американських виборах у листопаді, Європа може залишитися з перспективою протистояти росії наодинці», — йдеться у публікації.
30 європейських країн, що входять до НАТО, мають другий за величиною військовий бюджет у світі (більший лише американський), значно перевищуючи витрати росії. Їхня економіка більша за американську. І на всьому континенті сильне бажання, щоб Україна перемогла. Усвідомлення того, що путін навряд чи задовольниться вторгненням лише в одного сусіда, лякає, зазначає видання.
«Проблема полягає в тому, що атрибути, необхідні для хорошого союзника, розподілені нерівномірно. Більшість найпалкіших прихильників України є також найменшими країнами блоку, як балтійськими, так і скандинавськими. Один з членів ЄС, Чеська Республіка, вражає своєю спритністю. За останні тижні вона спромоглася закупити 800 000 артилерійських снарядів з усіх усюд — цього вистачить, щоб протистояти росії протягом трьох місяців».
Одна країна ЄС є великою, багатою і, отже, здатною витрачати багато. На жаль, Німеччина потрапляє до табору тих, хто вагається, зазначають автори статті. Її канцлер Олаф Шольц збільшує витрати на оборону і пообіцяв багато грошей і військової техніки Україні — часто із запізненням. Після того, як він вагався з наданням будь-якої зброї, потім затримав постачання танків, тепер він виступає проти постачання ракет «Таурус», які могли б допомогти Україні.
«Якщо одним країнам бракує розмірів, а іншим — грошей або амбіцій, чому б не об'єднати зусилля? В ЄС існує безліч схем, деякі з них кращі за інші. Кращою ідеєю, яку запропонувала Естонія, а тепер підтримав Макрон, могло б стати спільне запозичення ЄС 100 млрд євро, які б пішли на посилення оборони блоку. Це було б повторенням фонду наступного покоління ЄС, який боровся з пандемією, вартістю 750 мільярдів євро. Така схема може перетворити ЄС, по суті, на єдиного великого, платоспроможного і потенційно амбітного союзника для України. Наразі їй чинять опір багатші країни, переважно на півночі Європи, які зрештою повертають більшу частину грошей, запозичених ЄС (і які погодилися на створення фонду на випадок пандемії лише як на одноразову допомогу)», — йдеться в публікації.
Тим часом на фронті російська армія досягає певних успіхів через дефіцит у ЗСУ боєприпасів.