Чи може Європа заповнити прогалину, залишену Сполученими Штатами в Україні? Це питання вже давно хвилює європейських чиновників, які дивляться через Атлантику і бачать блокування фінансування та потенційне повернення Дональда Трампа. Це питання, на яке намагається відповісти Європейський Союз. На саміті Європейської ради цього тижня блок погодився вивчити нові шляхи залучення коштів для України — в тому числі шляхом залучення боргових зобов'язань на фінансових ринках і, що є суперечливим, використання прибутку від заморожених російських активів. Прем'єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо заявив, що існує відкритість, «принаймні з нашого боку» до нових шляхів фінансування, і підкреслив, що Європа не може «чекати, поки США приймуть рішення за нас», пише CNN.
Проте лідери не домовилися про нові гроші на озброєння. Це може стати проблемою.
Нагальна потреба України в озброєнні стає дедалі гострішою. Видання зазначає, що «було б несправедливо звинувачувати ЄС у тому, що він не робить все можливе, щоб допомогти Україні».
«Незважаючи на публічні розбіжності між 27 країнами-членами щодо таких питань, як відправка танків і те, чи повинні гроші надходити безпосередньо з бюджету ЄС, блок в цілому направив Києву більше грошей, ніж США», згідно з даними Ukrainian Support Tracker Інституту Кіля.
Однак той же Ukrainian Support Tracker також показує, що лише $ 5,6 млрд із загальних $ 85 млрд ЄС було виділено на військову допомогу, порівняно з $ 2,2 млрд на гуманітарну допомогу і $ 77,1 млрд на фінансову допомогу.
А оскільки питання про надання військової допомоги Україні у розмірі 60 мільярдів доларів США застрягло в Конгресі на найближче майбутнє, не одразу зрозуміло, хто може реально заповнити цю прогалину у фінансуванні. Саме тут і виникає основне питання: чи може Європа дійсно замінити США?
Деякі європейські чиновники люблять ставити це питання як суто економічне. За останніми даними Світового банку, ВВП росії становить $ 2,24 трлн, тоді як ВВП ЄС — $ 16,75 трлн. На папері це означає, що Європа гіпотетично може «пережити» росію, якщо війна перетвориться на економічне виснаження. Складність полягає в тому, як це працює політично.
«Отже, чи може Європа заповнити прогалину у фінансуванні України, залишену Вашингтоном? Відповідь — так, Європа має кошти. Чи є у неї воля — поки велика невідомість», — йдеться у публікацій.
Посадовці зі східноєвропейських країн наголошують на важливості переконати своїх колег у тому, що українська безпека — це те саме, що і європейська безпека.
Обґрунтувати необхідність різкого збільшення оборонних витрат досить складно навіть тоді, коли на європейських кордонах йде війна. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг привітав минулого місяця новину про те, що 18 країн-членів Альянсу витрачатимуть на оборону 2% ВВП.
«Чим довше тягнеться війна, тим більша ймовірність того, що настане втома. Чим більший тиск на внутрішні бюджети, на такі речі, як державні послуги та пенсії, тим важче стає виправдати надання грошей іншій країні на ведення війни. І це саме той момент, коли європейське мислення може піти одним із двох шляхів: забезпечити перемогу України над Росією заради всього континенту або запитати, а яке це має відношення до нас? Так, Європа може заповнити прогалину, яку залишили США — і в деяких аспектах намагається це зробити. Але все залежить від того, чи зможуть найбільші союзники України в Європі продовжувати вигравати цю суперечку», — констатують автори публікації.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, у США знайшли спосіб допомогти Україні.