Відомий український письменник та журналіст Ян Валетов поділився думками про значення війни проти України для російського автократичного режиму.
«Що довше триває війна, то далі розходяться її значення для воюючих сторін. Точніше, сенс опору України ворожому вторгненню залишається незмінним — від успіху цього опору залежить саме існування нашої країни, її державності, ідентичності.
Війна для рф і росіян з кожним днем втрачає і цілі, і сенси, стаючи остаточно тим, чим вона і була з самого початку.
Не СВО, не звільненням малоросів від нацистського українського режиму, під п'ятою якого вони корчаються, в очікуванні дива, не війною мужніх росіян з підступним західним НАТО, а звичайною колоніальною війною, розв'язаною автократичним режимом, що вижив себе. Поясненням існування цього режиму.
Ця війна була потрібна півтораметровому кремлівському мачо, щоб поставити на маківку, прикриту ріденьким волоссям, вінець переможця. А оскільки ні сил, ні здібностей боротися за світову першість із реальними противниками, на кшталт НАТО чи Китаю, у нього немає, то на роль жертви були намічені території, які він вважав такими, що належать росії на підставі когось дуже сумнівного історичного права, яким підмінив чинне право, міжнародне. Думаю, що греки, скандинави, балтійці, поляки та монголи дивляться на російські історичні потуги з подивом.
Втім, вся російська історія є ланцюгом фальсифікацій і відчайдушної брехні, так що в мене, наприклад, маячня, яку транслює путін і його міньйони, не дивує. Усе законно. Чому вчили, як вчили, те й здобули.
Давно зрозуміло, що цілі, поставлені перед росією, не здійсненні в принципі. Що авантюра, затіяна путіним та її оточенням призвела до повної втрати рф напрацьованих десятиліттями зв'язків, ринків, репутаційних втрат, до втрат людських, розміри яких не можна навіть оцінити приблизно.
Медведєв — політичний і натуральний недомірок — може скільки завгодно грізно хмурити брови і загрожувати світові ядерними ударами. Основного удару росія завдала собі сама. Удар страшний, як мені здається, і смертельний.
Виграти в цій війні їй не під силу, вона програла її в той момент, як зірвався бліцкриг, повторивши гітлерівську помилку 1941 року.
Переоцінивши ресурси та можливості, недооцінивши силу опору, путін привів росію до ситуації, в якій війна має бути вічною. Тому що закінчення війни без досягнення поставленої мети означає кінець його автократії, кінець режиму.
Втратити все — військову вагу, репутацію, міжнародні зв'язки, науковий та культурний обмін, місце країни, яка брала участь у рішеннях доль світу в обмін на невиконані плани та амбіції.
Для будь-якого авторитарного режиму це фатальна помилка.
Пояснити сотні тисяч загиблих та місце на задвірках світової цивілізації власному народу можна лише одним шляхом — перевівши конфлікт у затяжний, розповідаючи, що завтра, післязавтра, після взяття чергового села з однієї вулиці чи містечка на три тисячі жителів, знесеного вщент, усіяного трупами власних солдатів, НАТО та західні найманці, що воюють замість українців, будуть осоромлені. І не інакше.
Ось наступного місяця. До зими. До літа. На наступний рік! Все для фронту. Все для перемоги! Вбивайте українців, поляків, американців та британців з англосаксами! Тримайтеся! Доля Череповця вирішується під Майорським! Ну і що, що Одеса посилає нас на х_й? Це російське місто! Не віддамо його підступному Заходу!
Танець цей нескінченний, кінця йому не передбачається. Так як фінальні па цієї війни, це чечітка на кришці труни бездарного режиму, що узурпував владу в країні, що привів 140 мільйонів населення в стан тупого покірного бидла, не здатного до елементарного логічного мислення.
Війна без цілей. Війна без кінця. Війна, яка є єдиним виправданням існування банди злодіїв та брехунів біля керма величезної країни.
Війна, сенс якої у війні", — написав він у Telegram.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.