Чорнобаївська громада знову в жалобі… Війна забрала життя вірного сина України — 47-річного Сергія Захарченка. Він був звичайним сільським хлопчиком. Ходив до школи, допомагав батькам по господарству. Та визначальною рисою його характеру завжди були скромність і поміркованість, йдеться у повідомленні Чорнобаївської територіальної громади.
«Від батька успадкував «золоті руки». Любов до будівельної справи — це було його захопленням, тому й не дивно, що після закінчення 9 класів здобув професію верстатник деревообробних верстатів. Згодом улюблене заняття переросло в професійну майстерність. Після армії повернувся в рідне село, працював в будівельній бригаді. До друзів завжди був добрим та готовим прийти на допомогу.
В 2002 році Сергій зустрів своє кохання, майбутню дружину Юлію. В 2003 пара одружилась. В любові та повазі разом виховували своїх донечок Валерію та Мілану… Мріяли, раділи життю, будували плани на майбутнє. Все говорив: віддамо дівчат заміж — посідаємо та й будемо виглядати внуків. Всю свою любов та увагу Сергій віддавав родині, був гарним господарем. Все в будинку і на подвір’ї зроблене його умілими руками. Коли знаходився вільний час, полюбляв посидіти з вудкою на березі річки в рідній Бурімці. Працював на приватних підприємствах, їздив на заробітки, останнє місце роботи — будівництво в місті Київ".
Сергію Захарченку боліла доля України, тому в 2015 році він пішов служити в зону АТО. Його служба проходила біля кримського кордону. Після повномасштабного вторгнення, взявши в руки зброю, він знову став на захист рідної країни від ворожої навали.
«Солдат загинув в бою від отриманих поранень не сумісних з життям в районі населеного пункту Ставки, Донецької області.
Свій спочинок воїн знайшов на Алеї пам’яті на центральному кладовищі селища Чорнобай, де його поховали з військовими почестями.
Раніше «ФАКТИ» писали про героїчну загибель 19-річного військового медика з Харківщини.