Микола Бажанюк викладає у школі трудове навчання. Проте у вільний від уроків час виготовляє для українських захисників дрони-камікадзе. Щоб придбати складники, проводить збори в соцмережах. Собівартість залізного птаха — близько 9−10 тисяч гривень. У планах педагога — залучати й молодь до своєї справи.
— Я з міста Шаргород, що на Вінниччині. Тут навчався, звідси пішов до війська, де відслужив два роки. Після повернення працював за набутою в армії спеціальністю кранівника, — розповідає «ФАКТАМ» Микола Бажанюк. — Далі було навчання у Вінницькому кооперативному технікумі, після чого працював у райспоживспілці. Якийсь час займався землеробством, не стільки землею, скільки сільськогосподарською технікою. Згодом був запрошений майстром виробничого навчання тракторної справи та вчителем трудового навчання. Викладав у школі та одночасно навчався у Вінницькому педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Вчительського стажу в мене 20 років.
— Як виникла ідея, як навчились виготовляти дрони для наших захисників?
— Я за фахом вчитель трудового навчання, то завжди, працюючи з дітьми, робив акцент на конструюванні. Було багато розробок, в тому числі з частин електронних іграшок ми конструювали макети, літачки, ракети, повітряних зміїв, обладнання та інше. Діти виставляли свої вироби на виставки.
Щодо війни, то я патріотично налаштований. Якщо буду розуміти, що маю воювати, то, не зважаючи на стан здоров'я, піду й буду робити все можливе. В цій сучасній війні, спостерігаючи за тим, що відбувається на лінії зіткнення, постійно думав над тим, чим можу бути корисним для наших воїнів. Ми робили спочатку окопні свічки, сітки плели. Коли постало питання того, щоб якомога ефективніше допомагати, — донатили. Але коли значно зменшили зарплату та неможливо було вже підтримувати волонтерські проєкти донатами, що я зміг — це залізти в борги. Кошти з сімейного бюджету були виділені на перший дрон для того, щоб показати власним прикладом, що можливо все, тільки треба дуже захотіти. Як я до цього прийшов — ціла історія.
Коли бачив ефективність дронів, то замислювався, чи можна їх складати в наших умовах. Для виготовлення FPV-дронів був довгий пошук того, як можна цього навчитися. І коли я вже підійшов впритул до того, що мене беруть на навчання, то знадобилися гроші, бо воно платне. Ще й потрібно було добиратись до обласного центру. Слід було виділити кошти з сімейного бюджету. Та й робота у школі теж не давала можливості відвідувати навчання. Трохи згодом я знайшов курси, які дозволяли навчатися дистанційно у вільний час. Одразу зареєструвався на них. За місяць пройшов навчання та отримав сертифікат про успішне завершення. Після того почалася активна діяльність: потрібно було знайти кошти для замовлення деталей, необхідних для виробництва дронів. Спочатку в цій місцевості, де я проживаю, була проведена велика кількість презентацій за участю вчителя інформатики Стрижавського ліцею Ігоря Вітюка, який власним прикладом надихнув мене. І досі постійно проводяться презентації, щоб розповідати людям про корисність проєкту «Народний дрон».
Читайте також: «Росіяни крадуть у нас ідеї і ставлять їх на потік. Масовість застосування — перевага ворога»: Єгор Фірсов — про війну ідей і дронів
— Що найважче в процесі? Скільки часу йде на виготовлення одного дрону?
— При складанні дрона дуже важлива уважність до самого процесу. Головне — дотримуватися інструкції. Час, який потрібен для виготовлення, різний, залежно від того, який досвід має людина. В Ігоря Миколайовича, наприклад, є свій власний рекорд — одна година й 38 хвилин. У мене виходить значно повільніше, адже я не тільки складаю дрон, а й на його прикладі навчаю в школах дітей, а також тих, хто хоче допомагати проєкту. Найбільше часу займають процеси збору коштів, замовлення необхідних деталей та очікування їх доставки. Сам процес складання дрона, прошивання програмним забезпеченням проходить значно швидше. Після цього дрон потрібно відправити на полігон для тестування при максимальному навантаженні.
Дрони можуть складати люди різного віку та різної статі, тут немає обмежень. Кожен може пройти навчання на таких волонтерських платформах, як Viktorі drons та Social drons.ua. Після того будуть знати, як і де замовити деталі, як проводити збори коштів, як збирати дрони та все, що потрібно знати й вміти для цього. Так що можу порадити всім небайдужим пройти навчання та доєднуватися до проєкту.
— Як бійці відгукуються про ваші винаходи?
— Зараз я в очікуванні першого дрону з випробувального полігону. Сподіваюсь, що все буде добре та після випробувань він поїде на схід до наших розвідників. Важливість дронів у цій війні неоціненна. Один маленький дрон, що коштує 250−300 доларів, може знешкодити танк, який коштує 2−3 мільйони, та зберегти багатьом нашим бійцям життя. Це війна, якої ще світ не бачив, війна технологій. На війні вихідних немає, там кожен день гинуть наші хлопці, не змушуйте їх вимолювати з протягнутою рукою тої допомоги, яку їм потрібно надати ще вчора. Якщо хтось має бажання й можливість допомогти проєкту «Народний дрон», буду щасливий.
Для тих, хто хоче підтримати педагога у зборі дронів, ось посилання на картку:
https://send.monobank.ua
Раніше Анна Новикова, президентка громадського об’єднання Dream Ukraine, за підтримки якого працює інженерно-льотна школа операторів БПЛА, розповіла «ФАКТАМ», що волонтери часто передавали на фронт дрони, непридатні для використання.
Читайте також: «ВПК у кожну хату»: у мережі розкритикували ініціативу Мінцифри про збирання FPV-дронів у квартирах