Керівник Центру підготовки операторів БплА «Крук» Віктор Таран поділився думками про те, чому Україна століття тому втратила державність.
«Рівно 104 роки тому україно-польські війська, долаючи спротив російсько-більшовицьких військ, розпочали успішний наступ на Київ
За два тижні обєднана україно-польська армія, яка нараховувала десь 40.000 вояків, визволили правобережну Україну і вступила до Києва
Незважаючи на цю перемогу українці не змогли втримати перемогу.
Ключова причина — мала чисельність української армії.
Петлюра не зміг провести обіцяну полякам мобілізацію у понад 100.000 військових, що дозволило б протистояти росіянам.
Що логічно — за Україну мають воювати українці, а не поляки
українці не пішли воювати за Україну використовуючи багато аргументів:
- «неначасі» бо посівна
- внутрішні чвари та образи (він гетьманець, а цей анархіст тощо)
- втома від війни
- бажання пересидіти (хай діти Петлюри, Скоропадського та Винниченка воюють)
- не бажання воювати далі свого району. (У нас є Холодноярська чи Медвидинська республіка, а все що далі нас не цікавить)
Поляки на це подивились і — відступили захищати Польщу.
А потім розпочали переговори з росіянами, які закінчились підписанням сепаратного миру.
Внаслідок польсько-російського Ризького миру Украіна втратила Державність, а її територію поділили.
Але кожна зрада має свою ціну.
Менше чим за два десятиліття російські війська окупують майже на пів-століття Польщу
І хоч це трохи інша історія, варто пам’ятати, що за свою країну треба воювати.
Ставати до лав та брати в руки зброю.
Бо ніхто крім нас її не захистить.
Бо якщо знову програємо то нас чекає не ЄС, правова держава із сильною ринковою економікою та місце серед розвинутих країн, а статус російської колонії.
З повторення сторічної історії — з міграціями, поділом країни, голодоморами та репресіями…
Яке майбутнє оберемо — вибирати нам.
Точніше кожному з нас", — написав він.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.