Наближається Великдень. Святкова випічка сьогодні вражає різноманіттям смаків та декору.
Медові писанки, які створює закарпатська кондитерка Марія Чорій, зачаровують красою в оздобленні. Це справжні витвори мистецтва.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» майстриня розповіла про незвичайну святкову випічку, яку створює власноруч.
— Я — майстриня з випічки та розпису автентичного кондитерського виробу «бичківський медяник», який є гастрономічною візитівкою селища Великий Бичків та нематеріальною культурною спадщиною Закарпаття, — розповідає Марія Чорій. — Селище Великий Бичків завжди славилося своїми весільними кухарками, які і придумали цей урочистий кондитерський виріб, що вважається оберегом та розписується під гуцульську вишивку. Медяник зазвичай має висоту до двадцяти сантиметрів, виготовляється він протягом трьох днів, розписується до восьми годин. До складу його входять більш як шістнадцять інгредієнтів — яйця, борошно, спеції, сухофрукти, горіхи, мед…
— Який медяник на смак?
— Текстура дещо нагадує кекс, а смак насичений медово-шоколадний.
— Візерунками можна милуватися нескінченно.
— Як у вишивці, так і на медянику, кожен стібочок має своє значення. Головне призначення медяника — весільний оберіг. З роками його стали створювати з нагоди різних урочистих подій. Рецепт приготування тримається в секреті й передається з покоління в покоління від майстрині до майстрині у межах селища та родини. З кожним роком розпис медяника вдосконалюється та перетворюється на справжнє мистецтво.
Мені як носію культурної спадщини рідного селища захотілося урізноманітнити медяники. І я запропонувала свою версію святково-вишиваного медяника. Зазвичай медяник круглої форми з виїмкою посередині, затягнений шоколадною глазур’ю та розписаний за допомогою білкової глазурі яскравим візерунком, який нагадує вишивку. Мій — суцільної форми, без виїмки посередині. Також я створила мінімедяник діаметром та висотою дев’ять сантиметрів. Його часто використовують як подарунок з побажанням успіху або як сувенір на згадку про наше селище. Створені мною медові писанки, розписані під вишиванку, кладуть у великодній кошик, адже, за традицією, крім паски його наповнюють й іншою випічкою.
— Зізнаюсь, що ідею таких писанок я виношувала кілька років, але наважилась втілити тільки зараз, — продовжує Марія Чорій. — Щоб розписати таку писанку, потрібна якнайменше година. Ця писанка має форму яйця й оздоблена як бичківський медяник. Кожен розпис — це натхнення. Малюнки з’являються від настрою, фантазії. Коли я починаю розписувати медяники, то здається, що медитую, а руки самі виводять візерунки.
— Що вони означають мовою символів?
— Кругла форма медяника символізує безкінечність. Оскільки медяник вважається оберегом, більшість символів на ньому — це символи захисту. Кольори медяника також мають значення.
Червоний означає любов, білий — добро та світло, жовтий — сонце, синій — чисте небо, оранжевий — урожай, зелений — траву та гори, життя. У кожному медянику та медовій писанці з візерунком вишиванки закладені побажання щасливої долі. Здавна люди вважали, що в медянику відображається доля людини, тому як немає двох однакових доль, так немає і двох однакових медяників.
— З чого почалося ваше захоплення створенням медяників?
- За освітою я організатор культурно-дозвіллєвої діяльності, проте за фахом працювала лише 5 років. Мені завжди подобалося створювати щось руками, тому згодом я змінила свою роботу. Захопилася кондитерським мистецтвом, а саме цукровою флористикою. А через певний час почала випікати весільну випічку та пряники.
Здавна на весіллях ми милувалися красою медяника. Коли моя сестричка виходила заміж, вона запросила мене стати кумою на весіллі, тобто першим свідком. А за традицією, на весілля медяник повинна випекти перша кума. Отож я зацікавилась цим мистецтвом.
Спочатку створення медяників було лише моїм хобі, але з часом перетворилося на основну справу. Зараз я практично весь свій час присвячую тому, щоб популяризувати бичківський медяник. Мені подобається підтримувати традиції свого селища і розвивати їх.
— Що найскладніше у створенні писанки-медяника?
— Розпис, тому що медяник має форму яйця, а наносити візерунок на випуклу поверхню досить складно.
— Ви сказали, що рецепт медяника тримається у секреті. А як ви навчились його випікати?
— Я дуже довго хотіла освоїти приготування традиційного медяника, а оскільки його рецепт та технологія тримається в секреті, то це виявилося завданням не з легких. Мені згодилася розповісти про створення медяника колишня весільна кухарка. Проте розповіла, звісно, не з усіма тонкощами. Тож довелося чимало експериментувати, поки моя рецептура стала довершеною. Коли мій медяник куштують старші люди та кажуть, що на смак він такий, як в їхньому дитинстві, це дуже приємно.
— Чи траплялись у вашій творчості дива?
— Одного разу я розмалювала медяник точнісінько таким візерунком, який був на вишитій скатертині в іменинниці, хоча я ніколи не бачила цю річ. А взагалі я надихаюся старовинною вишивкою, адже донедавна у батьківських оселях на стінах висіли вишиті килими та рушники. Коли мені подобається візерунок на вишивці, я можу перенести його на папір, а потім — на медяник.
— Які оцінки вашої творчості були для вас найбільш приємними?
— Часто мені кажуть: «Ви — фея!» Приємно чути, що мої роботи дарують позитивні емоції. Людям подобається незвичайний смак і декор моїх медових писанок. Селище Великий Бичків знаходиться на Рахівщині. У нас завжди чимало туристів. Окрім бичківського медяника, нашою гастрономічною візитівкою є голубці. Великий Бичків називають столицею голубців, адже тут їх виготовляють понад 50 видів. Особливо популярні весільні голубці розміром з мізинчик. Селище дуже мальовниче. Недалеко від нього ростуть секвої, які називають мамонтовими деревами, є мінеральні джерела та водоспад…
— Яке ваше творче кредо?
— Для мене важливо приносити людям радість. Моя мотивація — щоб через мою роботу дізналися про моє селище. Медяник дуже часто подорожує за кордон. Це солодкий смачний презент, який розповідає про традиції України та дивує світ красою та смаком.
Раніше майстриня Лідія Киценко поділилася секретами декорування великоднього кошика.
Читайте також: «Створення ажурної писанки — така тонка робота, що я затамовую подих під час різьблення», — майстриня Богуслава Юстина Голень