Здається, немає людини, яка б не чула про страшну втрату сім’ї Гайдаржи з Одеси. 2 березня від російського дрона загинули Анна та чотиримісячний Тимофійчик. Голова родини Сергій та 2-річна Єлизавета залишились живі. Та зовсім нещодавно цю сім’ю сколихнула радісна звістка — небайдужа землячка подарувала їм квартиру, адже через росію вони втратили не лише найрідніших людей, а й дах над головою.
- Я був найщасливішим чоловіком та татом у світі. Досі ношу обручку. Не знімаю, бо це спогад про нашу Анну, — розповідає «ФАКТАМ» голова родини Сергій Гайдаржи. — Анна- донька пастора Одеської Пересипської церкви, їх у родині 9 дітей. Ми зустрілись у баптистському церковному таборі. Це дійсно було кохання з першого погляду, саме таку жінку — щиру, світлу та красиву ззовні та зсередини — я бачив поруч із собою. Кохана любила співати. А ще займалась флористикою — складала надзвичайно гарні букети та композиції, декорувала зали на святкові події. Навіть вдома кохана весь час створювала красу й весь рік у вазі обов'язково були свіжі квіти. У 2020 році ми побрались, невдовзі народилась наша Лізі. А в жовтні 2023 року Анна народила Тимофійчика. Дружина постійно повторювала, як сильно нас любить.
Читайте також: Хлопчик разом з сусідкою поховав біля будинку свою маму, вбиту окупантами: дитина з Маріуполя розповіла про пережите конгресменам США
У ту страшну ніч, додає Сергій, він мав, як завше, бути поруч із дружиною та сином в спальні. Але так сталось, що заснув у дитячій кімнаті коло Єлизавети. А втомлена Анна не покликала. Такий роковий збіг обставин й врятував чоловіку та старшій дитині життя.
- Бог милосердний до нас і не залишив Лізі сиріткою. Я почув, як наближався дрон, тоді спалах, вибухи та дим, — додає Сергій. — Пригадую, як взяв дочку на руки і побіг в кімнату, де мали спати дружина та син. Але їх я вже не побачив. Кров, холодний камінь — в мене досі то все перед очима. Під вечір наступного дня рятувальники таки дістались тіл Анни та Тимофія — упізнав дружину за рукою, яка визирала з-під ковдри. Наче прощалась. Поруч лежав синочок. Шансів у них не було. Ми жили на другому поверсі, тому на дружину та сина обвалились інші поверхи. Тільки сторона, де наша дитяча, вціліла. Мені було важливо, аби перед загибеллю дружина та син не страждали. Загинули вони уві сні, навіть нічого не зрозуміли. Коли було прощання із ними, то неподалік лунали вибухи — росіяни запустили ракети, знову були жертви. Поховали ми Анну та Тимофія в одній могилі.
Зараз, зізнається Сергій Гайдаржи, йому досі важко згадувати події того дня. І він безмежно сумує за рідними.
- Мій моральний стан важкий. Анна інколи сниться… Проте в мене нема відчуття, що сумую за померлою. Таке відчуття, що кохана десь є, і я просто чекаю на нашу зустріч. Лізі сильно подорослішала після пережитого. Вона єдина втіха тепер для нас всіх. Десь ходжу по будинку і починаю плакати. А донечка підбігає й відразу сміється. Каже, що потрібно щось робити, гратись. Донечка знає, що матуся та братик Тимофійчик на небі. Часто каже, що вони коло Ісуса… Проте це ж дитина. Буває, що розплачеться й питає, де її мама, бо дуже хоче до неї в обійми.
Читайте також: «Я благав її перед від'їздом: „Доню, не їдь!“»: українська журналістка вже вісім місяців вважається зниклою безвісти
Зараз батько із дочкою мешкають у батьків загиблої Анни. Ті допомагають у вихованні онуки.
- У ту березневу ніч я втратив не тільки дружину та синочка, а й житло. Його нам надали друзі, які мешкають за кордоном. Тепер від тієї квартири руїни. Ми просто залишились без нічого. Після трагедії ми отримали тисячі слів підтримки від людей з усього світу. Хтось надсилав кошти, хтось просто морально тримав у тонусі. Та чи не найбільше зворушив дзвінок від місцевої жительки Людмили. Вона знайшла нас і сказала, що вражена історією, яку ми пережили. Й повідомила, що хоче подарувати однокімнатну квартиру, в якій колись жили її родичі. Під час спілкування жінка пояснила, що розуміє, що рідних уже не повернути, але в такий важкий момент хоче хоч якось підтримати. Квартира охайна, у зручному місці, щоправда потрібно зробити там ремонт, замінити меблі. Ми обов’язково це все зробимо. Оселю точно не будемо продавати. Вже документами займаємось. Ми вражені такою людяністю. Ми ж для них чужі, а вони готові віддати останнє для нас… Зараз мені мало що приносить радість, проте життя триває. Необхідно жити тепер так, щоби Анна та Тимофійчик нами пишались з небес…
Раніше «ФАКТИ» писали, що нещодавно Сергій Гайдаржи потрапив на зустріч зі спікером Конгресу США Майком Джонсоном, який вирізняється консерватизмом і набожністю. Й розповів свою трагічну історію, яка також могла вплинути на прийняття доленосного рішення щодо допомоги Україні…