«Всі намагаються зрозуміти живопис. Але чому не прагнуть осягнути спів птахів?» — писав Пабло Пікассо, картину якого нещодавно було продано за 139 млн доларів.
Птахи — дивовижні створіння природи з талантами, про які мріє чимало людей — наприклад, співати та літати. Деякі з них такі красиві, як витвори мистецтва. Тож не дивно, що у всі часи їх оспівували поети, зображали у свої творах художники…
А скільки чудових приказок та прислів’їв присвячено птахам. Ось лише деякі з них: «У всякої пташки свої замашки», «Видно птаха по польоту», «Яка пташка, така й пісня», «Від ворон відстала до пав не пристала», «І соловейко не співає, коли їсти не має» …
Про порцелянові статуетки українського виробництва, натхненні красою птахів, «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.
- Орнітологічна тема в мистецтві була і є популярною, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Вона поза часом. Витончені силуети птахів можна побачити на старовинних японських та китайських вазах. Дизайнери використовують орнітологічні мотиви в інтер'єрі, щоб надати йому легкість та витонченість. Адже птахи є символом свободи, духовності, радості та краси. Вони надихають митців у всьому світі. Порцелянові статуетки птахів, виконані з приголомшливою деталізацією, — краса особлива. Чимало з них створили українські фарфористи. В українському фольклорі птах — символ щастя. Отож, мати вдома статуетку-птаха — дуже хороша прикмета.
— Які птахи найбільш улюблені у творчості вітчизняних фарфористів?
- Це і синички, і журавлі, і фазани, і глухарі, і папуги … Практично всі птахи, що є у природі, були цікавими для українських митців. Жвава синичка символізує радість та добрі вісті.
Папужка — символ дружби. Така порцелянова пташка приверне увагу гостей й буде улюбленицею дітей, що проживають у оселі.
Ластівки вважаються символом домашнього затишку, лебеді — сімейного щастя, голуби — миру та спокою. Павич символізує удачу, славу та багатство. Чимало з цих птахів можна побачити у декорі сервізів та ваз.
— Які українські майстри спеціалізувались на створенні порцелянових птахів?
- Найбільш знаним скульптором-«орнітологом» Полонського заводу художньої кераміки був Михайло Моцак. В його доробку кілька серій та циклів, над якими він працював протягом років. У роботах відтворював звички та характер пташок. Чудова композиція — «Пташина сім’я». Пташенятко зображене у оточенні батьків.
А ось ще одна робота митця — «Журавлик». Ця пташка — символ здоров’я та довголіття. Кількість казок, легенд, пісень і віршів, присвячених українцями цьому птаху, не злічити. Він — один із улюблених у нашому фольклорі.
Також улюблена пташка — лелека. Не випадково у народі кажуть, що «де лелека водиться, там щастя родиться». Лише подивіться, як гарно втілив її образ фарфорист Володимир Мельник.
— Справді.
- На Городницькому фарфоровому заводі працював відомий скульптор Олексій Цвєтков. Малював кожну вільну хвилинку. Благо, жива натура завжди була перед очима. Усі роботи Олексія Цвєткова несуть відбиток його доброти та любові до навколишнього світу. Приїхавши в Городницю, він звернувся до тем анімалістики та орнітології, чим продовжив започатковану городницькими майстрами традицію. Вже перші його твори — скульптури «Шуліка» і «Птахи» — були затверджені для масового виробництва.
Дуже вишукані роботи художниці Городницького фарфорового заводу Тамари Крижанівської. Це і синички, про які мова йшла вище, і фазан, втілений у кобальті (фото у заголовку — Авт.). Цей птах вважається символом нових можливостей та успіху.
— Незвичайна робота Таїсії Шуляк — «Глухар співаючий».
- Про цю пташку існує легенда. Глухар був дуже високої думки про себе, вважав себе найгарнішим та найрозумнішим. Проте це не робило його щасливим. Одного разу у лісі він почув спів солов'я і зачарувався ним. І вирішив запитати соловейка про те, де він навчився так співати. Соловей відповів, що найкращий вчитель — природа. Глухар зрозумів, що помилявся, коли вважав себе найкращим птахом у лісі. Він теж почав вчитися у природи багатьом речам, і життя його стало щасливішим. Автор статуетки Таїсія Шуляк розробляла на Полонському заводі художньої кераміки нові зразки розпису фарфорових побутових виробів масового й подарункового характеру, окремі скульптури, була учасницею мистецьких виставок у Болгарії, США… Її твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Хмельницькому краєзнавчому та Полонському історичному музеях.
— Які композиції з пташками незвичайні?
- Існують вази доповнені фігуркою пташки. Це справді вишукана краса. Особливо, коли ваза доповнена квітами. Пташка на вазі Наталії Албул наче милується їх красою. Майстерне володіння фарфористки технікою декорування фарфору підполив’яним розписом солями вражає. Серед сюжетів переважають натюрморти й пейзажі. Чимало робіт створені Наталією у співавторстві з її чоловіком, фарфористом Валерієм Албулом. Їх роботи експонувались на виставках в Барселоні та Мадриді.
— У пташиних статуетках нерідко відбиваються то дзьоб, то лапка. Як і де їх реставравути?
- Є професіонали, які виконують роботи з реставрації фарфору. Знаю колекціонерів, які навчилися це робити самостійно. Чула, що у реставрації використовують стоматологічний матеріал для пломбування зубів.
— Що варто знати, даруючи порцелянову статуетку у вигляді птаха?
- Це дуже хороший подарунок, для тих, хто цінує красу природи та гармонію. Картини та гобелени з пташками, а також статуетки нададуть інтер'єру витонченості та легкості, налаштують на релакс та мрії. Також такий подарунок оцінять творчі натури, адже птах символізує політ фантазії. При виборі порцелянової статуетки для подарунку враховуйте смак та захоплення людини, якій будете його дарувати. Дізнайтесь якомога більше про виробника та саму статуетку. Запитайте у продавця, яким накладом вона випущена, в якому році почала випускатися, хто — автор. Можливо, статуетка належить до якоїсь серії. Не соромтесь радитись з продавцем, щодо вибору статуетки для подарунка. Річ з історією завжди цікавіша ніж без неї. Даруючи порцелянову пташку, розкажіть про неї цікаві факти тому, кому призначений подарунок.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з майстринею з лакової мініатюри Юлією Котовою: «Іноді у візерунках каменя бачу якусь тварину чи пташку».
Фото у заголовку Т. Крижанівська. «Фазан». Городницький ФЗ. 1960
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк