9 травня Верховна Рада затвердила нові штрафи для ухилянтів, а напередодні Верховний Суд визначив, коли релігійні переконання громадянина виключають відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, в суді розповіли про справу військовозобов'язаного, який, будучи на той час обмежено придатним, відмовився від отримання повістки, мотивуючи це тим, що військова служба суперечить його релігійним переконанням. У зазначений у повістці час на призовну дільницю не прибув, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України та порядок комплектування ЗСУ, встановлений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Його було визнано винним у порушенні мобілізаційного законодавства.
В Касаційному кримінальному суді ВС зазначили, що гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право сповідувати свою релігію або переконання в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби не є абсолютним, а може бути обмежене.
Положення ч. 4 ст. 35 Конституції України як конституційно-правова норма згідно із ч. 3 ст. 8 Основного Закону є нормою прямої дії. Проте цим конституційним положенням лише передбачено конституційну гарантію заміни військової служби альтернативною невійськовою за умови наявності такої обставини, як несумісність виконання військового обов’язку з релігійними переконаннями громадянина. Водночас Конституція України не унормовує спосіб доведення цієї обставини, який визначається спеціальним законодавством.
Зазначається, що в таких умовах необхідна об’єктивна перевірка тверджень особи щодо несумісності її релігійних переконань з військовою службою та підтвердження доказами наявності відповідних переконань.
«Це не означає, що можливість реалізації права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї», — зазначили в ККС ВС та додали: «Відмовляючись від служби у збройних силах з міркувань совісті, особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих і послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб».
Верховний Суд у вищезгаданій справі узяв до уваги те, що засуджений не належить до жодних релігійних організацій і проходив строкову службу у Збройних Силах, у тому числі впродовж 5 місяців після формування в нього, з його слів, заявлених релігійних переконань. За таких обставин колегія суддів погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що засуджений не довів наявності в нього глибокого й непереборного конфлікту між зазначеними переконаннями та військовим обов'язком.
Нагадаємо, що після 18 травня, коли набуде чинності новий мобілізаційний закон, військовозобов'язані мають у 60-денний термін оновити свої дані у ТЦК та СП та пройти ВЛК.
Фото Pixabay