Кризова ситуація в енергетиці нашої країни, що зумовлена нападом росіян та постійними ракетними атаками на енергетичні об'єкти, змушує до аналізу рішень «енергетичних» чиновників, які керували галуззю напередодні війни. Відсутність планових ремонтів та модернізації енергетичних потужностей, відсутність створення альтернативних джерел генерації, відсутність системних підходів до диверсифікації й не тільки за два роки до великої війни виправдовувалися нібито відсутністю на це коштів. Але проаналізуємо, чи так це було насправді.
Починаючи з 2015 року, спочатку у ролі керівника Департаменту електроенергетичного комплексу, а згодом вже у ролі керівника Міністерства енергетики, за енергетичну галузь в Україні відповідала Ольга Буславець. Наразі вона позиціонує себе як «експертка енергетичної галузі» та веде активну блогерську діяльність на власній сторінці Фейсбук. Буславець пише переважно про рішення влади стосовно енергетичних питань, часто критикуючи усі дотичні до галузі державні органи.
Водночас сама ж Буславець у 2020 році на посаді виконувачки обов'язків міністра енергетики ініціювала скорочення експлуатації атомних електростанцій.
Тоді державному виробнику атомної енергії «Енергоатом» Буславець віддала наказ повністю припинити роботу трьох ядерних енергетичних установок потужністю 3000 МВт і скоротити виробництво ще на 5 реакторів. Це еквівалентно зупинці всієї Рівненської АЕС або половини Запорізької АЕС та спричинило консервацію 10 із 15 ядерних реакторів, які експлуатуються «Енергоатомом».
Такий крок ексчиновниці потяг за собою мало не банкрутство державної компанії та значно збільшив рахунки за електроенергію звичайних українських споживачів.
Вже тоді ЗМІ писали, що в руйнівних для української енергетики рішеннях Буславець могли бути приховані комерційні інтереси ДТЕКу.
«Закриття ядерних блоків дозволяє сонячним електростанціям ДТЕК продовжувати працювати за високим „зеленим“ тарифом для української енергосистеми. Вугільні станції (які також належать ДТЕК) теж отримують додаткову частку ринку на українському ринку електроенергії», — вказував «24 канал».
Ціна цих рішень Буславець тоді спричинила мільярди доларів збитків для держави та серйозні проблеми для «Енергоатому».
Такий відкритий лобізм інтересів ДТЕК за рахунок держави та українців коштував тоді Буславець посади. Вона була звільнена. Однак за наслідки та недоотримані держакові кошти вона так і не відповіла.
Зокрема, за одну добу один енергоблок ВВЕР-1000 виробляє електроенергію, ринкова вартість якої становить близько 30 млн грн — 750 тис євро в день. Один рік експорту 1 ГВт/год електроенергії від одного енергоблоку ВВЕР-1000 дає можливість заробити орієнтовно 200 млн. євро. Тобто зупиняючи у 2020 році одразу три ВВЕР-1000 Буславець завдала енергетичному ринку України щонайменше 600 млн євро втрат. Це, власне, ті кошти, як були вкрай потрібні ринку задля модернізації, ремонтів та захисту від загроз.
Нагадаємо, що Буславець ще у 2022 році помічена в роботі на бізнес-структури Ріната Ахметова (стала радником у «АрселорМітал Кривий Ріг».) та веде нині інформаційні кампанії в інтересах ДТЕКу.