Відомий український композитор, ректор Київської муніципальної академії музики ім. Глієра Олександр Злотник розповів про зміни у житті під час повномасштабного вторгнення. У проєкті «Точка опори» Злотник пригадав перші дні великої війни, російських колег та дружбу з Володимиром Івасюком.
— Я прокинувся 24 лютого 2022 року від вибухів у столиці, — пригадав Олександр. — Тоді перша, кому я подзвонив, була моя сестра. Вони жила в Ірпені, де на той час вже йшли бої. Ми ж не вірили, що росіяни нападуть, я навіть уявити такого не міг! На щастя, мені вдалося забрати сестру. А донька 3 березня зуміла сісти на потяг, стоячи, доїхала до Ужгорода. Потім пішки перейшла кордон зі Словаччиною, потрапила до Польщі, через неї — до Німеччини.
Олександр Злотник до війни співпрацював з російськими акторами та співаками. Композитор каже, що ніхто з колишніх товаришів йому не подзвонив.
— Ніхто мені жодного разу не подзвонив, — розказав Злотник. — І я також. Хоча працював з багатьма. Але як відрізало. Вони знали мою позицію, вона не змінювалась ніколи. Але я не вірив, що таке може бути, бо багато з них вийшли з України. Боляче. Травма й розчарування. Вся річ у тім, що навіть ті, хто не згоден з політикою на росії, бояться відкрити рота. Бояться покарань. Там фашистський режим.
Пригадав Злотник і роки, коли разом з відомим композитором Володимиром Івасюком вони жили у столичному інтернаті для обдарованих дітей.
— Я не знаю, чи боялися спецслужби та влада Івасюка, — розказав Злотник з приводу таємниці загибелі композитора. — Не знаю. Він був людиною, яку всі знали, любили й шанували. Ворогів у нього не було. Талановитий, з дійсно блискучими піснями — це однозначно. Ми якось з ним однакові плащі купили, ці білі югославські кримпленові, з паском білим… на жаль, саме цей плащ був на ньому чи біля нього, коли його знайшли. Я знаю, що в нього були прекрасні стосунки з рідними: з батьком, з матірʼю, з сестрами. І зробити їм таку біду… не думаю, що він хотів. Але, хто це зробив — це питання.
Раніше в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» головний режисер Національної опери України Анатолій Соловʼяненко розповів про зміни у житті під час великої війни.