Світ іграшок дивовижний. У ньому поєднуються мрії та реалії дитини. Іграшки виховують та розвивають, спрямовують та мотивують. Недарма їх люблять і дорослі, адже це спосіб ніби повернутись у дитинство.
М’які іграшки, які створює Ірина Попова, милі та добрі. Практично у кожної — цікава історія.
«ФАКТИ» продовжують розповідати читачам про творчі таланти співвітчизників, які попри війну, створюють красу, що має поціновувачів у багатьох країнах світу. Один із найпопулярніших напрямів хендмейду — іграшки ручної роботи.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» київська майстриня Ірина Попова, роботи якої відомі не тільки в Україні, а й у США, Німеччині, Польщі, Нідерландах, Бельгії, Італії, розповіла про створену нею колекцію вовняних собачок — «Чотирьохлапки на долоні».
— Ірино, ви створюєте кумедних мишок, білочок, їжачків… Всі іграшкові звірятка дуже симпатичні! А як народилася ваша колекція собачок?
— Недарма їх та котиків називають домашніми улюбленцями. Вони надзвичайно популярні й серед іграшок. Хтось розлучився з улюбленою тваринкою через війну і дуже сумує за нею. Хтось її втратив — і це трагедія. Для когось мати собаку чи кота — нездійсненна мрія, тому що немає умов для утримування. Отож іграшкові домашні улюбленці такі затребувані й дорослими, і дітьми.
Мої «чотирьохлапки на долоні» створені з вовни. Вона приємна на дотик, отож іграшка тепла і немов жива. Такий крихітний улюбленець завжди поруч. Часто вовняну собачку або котика діти беруть з собою у бомбосховище, коли лунає повітряна тривога. Розмовляти з іграшковим малюком, захищати його — це психологічно розвантажує. Дитина відволікається від страху, почуває себе відповідальною за беззахисного іграшкового улюбленця, заспокоює його. До того ж вона відчуває, що поряд чотирилапий вірний друг.
— Ваші собачки як справжні. Як досягаєте такого ефекту?
— Здебільшого, коли працюю, переді мною фото песика. Чимало деталей вигадую, спираючись на внутрішні відчуття. Щоб досягти ефекту справжності, важливо відтворити вираз очей домашнього улюбленця, його погляд. Це непроста задача, над якою я можу працювати годинами.
— У кожного вашого песика свій характер. Як його відтворюєте?
— З дитинства люблю собак, тому трошки знаюсь на їх характерах. Якщо відтворюю характер чийогось домашнього улюбленця, обов’язково спілкуюсь попередньо з його господарем. Може, наприклад, виявитися, що песик-бешкетник у душі ніжний і романтичний малюк. А маленький вухань з такою харизмою, що, дивлячись на нього, неможливо не посміхнутись.
— Що у роботі найскладніше?
— Втілити незвичайну ідею. Якось один чоловік показав мені фото своїх дорослих собак і попросив, щоб я відтворила його улюбленців у той період, коли вони були цуценятами. Це було непросто, проте я впоралась із завданням, включивши уяву. Чоловік був щасливий, коли його мрія здійснилась.
— Зараз популярні інтерактивні іграшки. Чи не думали долучити до своїх вовняних собачок інноваційні технології?
— Щодо іграшкових песиків, то ще ні. А от мишеня для інтерактивного музею в мене якось замовляли.
— Яка порода найпопулярніша в іграшковому світі собак?
— Здебільшого це середні та маленькі породи: чихуахуа, той-тер'єр, бульдожки. Проте у кожної людини все ж свої вподобання.
— Зараз аксесуари для ляльок не менш бажаний подарунок, ніж сама лялька. А чи замовляють вам якісь аксесуари для іграшкових собачок? Можливо, ошийник чи сезонне вбрання?
— Ні, такого не було. Та мені це й нецікаво. Я люблю створювати художні образи. У кожного майстра, як відомо, своя спеціалізація.
Читайте також: «Отримавши у подарунок мою ляльку, дівчинка вигукнула: «То це ж я!» — дизайнерка Олена Смаль
— Чи є у вас вдома домашні улюбленці?
— У мене є собака коргі-пемброк Ліса. Вона старенька і дуже хвора. Це мій біль і відповідальність. Коргі й у творчості — мої улюбленці. Якось я створила вовняну коргі для власниці цих рудих лапусь. Створила — і, чесно кажучи, не хотіла її випускати з долонь. Така ця собачка мила!
— Як ваша Ліса реагує на іграшкових собачок, яких ви створюєте? Чи «не ревнує» часом до них?
— Ще пару років назад я робила фото своїх іграшок з нею. «Ревнощів» не було, але все ж помітила, що Ліса дивилась на них не дуже дружньо. Кілька разів після фотосесії вона, похнюпившись, йшла до ліжечка, лягала і відверталась до стіни. Так показувала мені, що це не те, про що вона мріє. З того часу до фотосесій з вовняними іграшками я її не долучаю.
— Які роботи всесвітньо відомих митців із зображенням собак у вас улюблені та чому?
— Мені давно подобається серія картин Касіуса Марцелла Куліджа «Собаки, які грають у покер». Вона вражає незвичайністю. Також не можу не згадати картину «Собака» Франсиско де Гоя. У ній стільки туги та самотності.
Читайте також: «Антикварна лялька сьогодні може коштувати 5 тисяч євро і більше», — реставраторка Ольга Буравчук
— Які ваші улюблені афоризми відомих людей про собак?
— Мені дуже подобається висловлювання американського літератора Бена Еймса Вільямса: «Немає у світі кращого психіатра, ніж цуценя, яке лизнуло вас в обличчя». Це дійсно так. Ще один американський письменник Джон Гроган писав: «Собаці все одно, бідний ти чи багатий, освічений чи неграмотний, розумний або тугодум. Віддай їй своє серце, і вона відповість тобі тим же». З цим теж важко не погодитись. А легендарна Бріжіт Бардо зазначала: «Собака приносить біль, лише коли помирає».
— Як складаються долі ваших іграшок?
— Часто їх замовляють як талісман для дорогих та близьких людей. Мені здається, що мої тваринки мають лікувальні здібності, адже ніжність, тепло та доброта відновлюють душу. Ось, наприклад, білий бульдожка. Його у мене замовили на подарунок людині, у якої є домашній улюбленець. Це його зменшена копія. Думаю, такий подарунок — надзвичайно приємний і несподіваний сюрприз. Як приємно, коли мої іграшки роблять людей щасливими!
Хочу розповісти ще одну зворушливу історію. Три моїх песики наразі перебувають в Америці на ранчо, де власниця утримує стареньких віслюків і велику кількість покинутих собак. Якось ще на початку війни, коли чимало домашніх тварин було поранено, я створила іграшкову собачку без лапки, на візочку. Це фото побачила власниця ранчо і написала мені, що хоче мати таку роботу. Коли її отримала, надіслала мені зворушливий відгук, який закінчувався словами: «Тут у мене собачкам буде затишно — і їх ніхто ніколи не скривдить». Історії моїх собак, як бачите, різні, але сподіваюсь, що жити всі вони будуть у любові і відчувати тепло людської душі.
Раніше майстриня Тетяна Ребекевша розповіла про свою нову колекцію іграшок, виконаних у стилі шеббі-шик.
Фото з альбому Ірини Попової