Російські військово-повітряні сили щомісяця скидають до 3 000 керованих авіабомб (КАБ) на українські війська та цивільне населення. Радіус дії бомб із супутниковим наведенням сягає понад 60 кілометрів, що означає, що російські винищувачі-бомбардувальники Су-30, Су-34 і Су-35 можуть випускати свої бомби поза межами досяжності всіх, окрім найкращих і найрідкісніших систем протиповітряної оборони України.
Як зазначає українська аналітична група Deep State, КАБ вагою 500 та 1000 кілограмів є «диво-зброєю» для росіян. А українці не мають «практично ніяких контрзаходів». Можливо, українські війська не можуть захиститися від російських керованих бомб, але вони можуть завдати удару у відповідь — своїми власними, пише Forbes.
З цією метою українські Повітряні Сили перетворюють свої 40 або 50 вцілілих винищувачів МіГ-29, а також, можливо, десятки винищувачів Су-27, що залишилися, на високоточні планерні бомбардувальники, озброюючи їх бомбами малого діаметра американського виробництва, що підвішуються на імпровізованих пілонах.
«Це важлива подія, бо сотня колишніх радянських літаків у кількох бригадах намагається відповідати руйнівній кампанії бомбардувань набагато більших російських ВПС, які використовують сотні Су-30, Су-34 і Су-35, що несуть по чотири або навіть шість КАБ на кожній місії», — пишуть автори публікації.
«Це фантастична новина», — написав фінський аналітик Йоні Аскола. Погана новина полягає в тому, що Україна, ймовірно, не зможе придбати достатню кількість бомб або інших боєприпасів.
Ніхто за межами Пентагону та Повітряних Сил ЗСУ не знав, що українці мають 130-кілограмові SDB, які працюють на відстані 110 км під супутниковим наведенням на висувних крилах, аж доки наприкінці минулого місяця в мережі не з'явилися світлини, на яких зображено МіГ-29 із шістьма мініатюрними бомбами під крилами. Українські МіГи вже були здатні нести плануючий боєприпас. Минулого року американські, французькі та українські технічні фахівці працювали разом, щоб озброїти українські МіГ-29 і Су-27 американською глісерною бомбою Joint Direct Attack Munition Extended Range і глісерною бомбою Armement Air-Sol Modulaire французького виробництва. JDAM-ER і AASM важать близько 225 кг.
Перевага SDB полягає в тому, що вона менша за розміром і може також мати більшу дальність польоту, ніж JDAM-ER і AASM, дальність польоту кожної з яких за найкращих умов становить близько 65 км. Один МіГ або Су, озброєний SDB, може вразити шість цілей за один виліт, і зробити це з більшої відстані, таким чином зменшуючи ризик з боку російської ППО.
Не менш важливо, що вартість SDB становить лише 40 000 доларів за бомбу. Це приблизно стільки ж, скільки коштує JDAM-ER, але на п'яту частину менше, ніж вартість AASM. Оскільки політика США передбачає пряму заміну будь-яких боєприпасів, які вони передають Україні з власних запасів, і навіть бюджет США не є безмежним, низька вартість SDB має означати більші партії бомб для України.
Повітряні Сили ЗСУ повинні мати достатньо літаків, щоб відповідати темпам бомбардувань росіян. А після того, як українці отримають 85 колишніх європейських винищувачів Lockheed Martin F-16, починаючи з літа цього року, їх буде більше ніж достатньо.
Чого українцям явно не вистачає, так це бомб. Франція пообіцяла поставляти 50 ПЗРК щомісяця. Ні Вашингтон, ні Київ не розголошують, скільки JDAM і SDB США відправляють в Україну, але перший контракт, який Пентагон підписав з Boeing на постачання JDAM для України на початку 2023 року, коштував 41 мільйон доларів — цього достатньо для близько тисячі бомбових комплектів.
Малоймовірно, що союзники України надають більше, ніж кілька сотень керованих бомб на місяць — потенційно це лише десята частина бомб, необхідних Україні для того, щоб відповідати повітряній вогневій потужності росії.
Раніше повідомлялося, що Іран вперше поставив рф новітні КАБи з телевізійним наведенням для ударів по Україні.