Трюфель — делікатесний гриб, за яким влаштовують справжні полювання з собаками, тонкий нюх яких допомагає відшукати цей дар природи. На весь світ відомий п’ємонтський трюфель, що росте у Італії.
Українські ліси теж багаті на делікатесні гриби. Це і білі гриби, і лисички, і опеньки… Грибні страви дуже смачні. А збір грибів для багатьох людей став справжнім хобі.
Дуже смачні страви можна приготувати і з печериць, які сьогодні продаються практично у кожному супермаркеті.
А смакувати грибними стравами краще з посуду, який створює особливу атмосферу.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору та фаянсу, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла саме про такі сервізи.
- Гриб — символ довголіття, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — В Україні грибні страви завжди користувались та користуються популярністю. Гриби сушать, маринують, смажать, запікають… Наприклад, на Закарпатті готують білі гриби у сметані, голубці та вареники з грибами, грибну юшку та мачанку.
Тож і майстри кераміки не залишились осторонь — й створили гарний посуд з грибним декором. Його небагато, тож, такі сервізи та набори зараз є справжніми раритетами.
— Які вітчизняні художники любили цю тему?
- На персональній виставці Асі Мікеєвої, що відбулася влітку 1970 року, від усього, що тут експонувалося — ваз, настінних тарелів, столових приладів, сервізів — віяло лісом. Особливу увагу відвідувачів привернула серія дитячих тарілок «По гриби». Подивіться на ці сюжети. Дівчинку, яка йде по гриби, не спиняє навіть дощ…
Ася Мікеєва після закінчення Одеського художнього училища була відряджена на Баранівський фарфоровий завод, де з 1958 року по 1963 рік працювала живописцем, а потім поїхала на роботу в Кам'яний Брід, і ніколи не пошкодувала, що вибрала постійним місцем роботи мануфактуру в Житомирській області, де багато лісів. Задумливі березові гаї, сосни, дзюркотливі струмочки з прозорою студеною водою, мальовничі сонячні галявини з травами й квітами — все це надихає. Тут і багатоголосий і злагоджений пташиний спів: солов'їні трелі, шлюбний переклик дятлів, флейтовий гуркіт іволгі — чарівна музика! А якщо напередодні пройшов легкий теплий дощ і водночас світило сонце, це вірна ознака того, що у лісі багато грибів.
Творчість Асі Мікеєвої в сузір'ї українських майстрів займає гідне місце. Вона по-особливому вміла бачити красу. Це була людина, пристрасно закохана в поезію життя, у творчу працю, в її душі не гасло невичерпне джерело молодості, любові, людяності та добра. Тут, на Кам’янобрідському фарфоровому заводі, в повну силу розкрився її творчий хист. Справжній розквіт місцевого фаянсового виробництва пов'язаний з приходом її на посаду головного художника заводу в 1963 році. Мальовничі пейзажі краю надихали її на творчі пошуки нових форм і малюнків столового і декоративного посуду.
— Казково!
— У 1990 році художник Сергій Гавриш створив чайник, що має форму їжака. Модний зараз малюнок грибів мають також кружки. Набір випускався Довбиським фарфоровим заводом.
— Мені згадалася тарілочка з грибочком з мого дитинства. Щоразу доїдаючи суп чи кашу, бачила цей казковий грибочок на денці.
- Грибочки часто використовуються у декоруванні саме дитячого посуду. Широкі можливості прояву своєї фантазії відкриває дітям тарілка з набору для торту Кам’янобрідського фаянсового заводу.
Дуже мила скульптурна пара «Сім'я їжачків» виконана Тамарою Крижанівською за мотивами казки. Їжачки, як відомо, дуже люблять грибочки. Отож, їжак та гриб — один із популярних мотивів у творчості багатьох митців.
А от яку хрінницю з грибочками, які виглядають, як справжні, випускало це підприємство майже 100 років тому.
— Вишукано! Навіть не віриться, що цей виріб створено так давно.
— Форму гриба має й шкатулка, яка входить до туалетного набору «Горох», створеного Миколою Трегубовим.
— Яка грибна страва — ваша улюблена? Та з якого посуду ви б її залюбки смакували?
— Грибна юшка має неперевершений смак та аромат. Вона дарує відчуття тепла та затишку у холодний осінній день. До цієї страви пасуватиме посуд художників Будянського фаянсового заводу.
Розпис посуду Олександри Рибіної-Конарєвої вражає вишуканістю. Безліч творів, освячених її талантом, здобули відзнаки. Роботи Олександри Рибіної-Конарєвої — сервізи, набори, декоративні блюда та вази -- виконані в національному стилі. Сервіз «Веселка» йшов у серійному виробництві у складі супової чаши, глечика, 12 мілких тарілок, 6 глибоких, 6 чашок, сільнички й посудини для спецій. Приваблює побутова доцільність форм. Предмети схожі на українську макітру — широкий глиняний горщик. У єдиний художній образ зливається з цією формою декор: яскраві квіти на тлі переливчастого рожево — синюватого тону, що нагадує веселку. Яскраві твори Олександри Рибіної-Конарєвої мали успіх на різноманітних художніх і промислових виставках і ярмарках, у тому числі на міжнародних в Токіо, Лейпцигу, Чикаго, Марселі, Улан-Баторі…
Читайте також: «Створити фаянсовий мереживний сервіз „Роксолана“ було ідеєю на грані можливого», — художниця Лара Антонова
Столові сервізи, різні комплекти посуду, набори для напоїв, тарілки, вази користувалися незмінним успіхом, бо мали довершені художні форми, з великою майстерністю й смаком декоровані. Цей фаянс мав свої уславлені художні особливості й не піддавався впливу швидкоминучої моди. Навпаки, сам виступав «законодавцем» моди у своїй галузі. Різнобарв'я українських орнаментів й у розписах тарілок для щоденного використання вражає красою.
— Як вважаєте, чому мода на гриби у дизайні посуду повернулася?
- По-перше, тому що це гарно. По-друге, зараз актуальне все, що пов’язане з чистою екологією. Гриби асоціюються з лісом, з первозданною природою, не забрудненою людською діяльністю. По-третє, гриби — це апетитно. Не випадково, їх смак такий популярний у світовій гастрономії. Посуд з грибами у декорі — чудовий подарунок до дня народження та новосілля. Особливо, якщо людина, якій цей подарунок адресовано, любить смакувати грибами.
Запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше у «ФАКТАХ» публікувалося інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про фарфорові вази та сервізи з краєвидами Києва, що є справжніми шедеврами.
Фото у заголовку С. Гавриш. Чайник форми «Їжачок» — «Щедра осінь». Довбиський ФЗ. 1987
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк