Інтерв'ю

— Ольго Павлівно, кремлівський фюрер постійно демонструє, що не зупиниться не перед чим. За вашими словами, «ймовірність використання штучної радіаційної аварії на ЗАЕС у військових цілях — як, наприклад, підрив Каховської греблі для зупинення контрнаступу ЗСУ, значно більша, ніж тактичної ядерної зброї». Фахівці кажуть, що потрапляння снаряда в реактор Запорізької АЕС, у сховище відходів або в систему охолодження може призвести до ядерної катастрофи, яка перевищить масштаби аварій на АЕС Фукусіма-1 й на ЧАЕС. Це потенційна загроза для Європи і світу. Якщо таке лихо станеться, що на нас чекає? Як будуть розвиватися події? Тобто який найгірший сценарій?

— Коли росіяни окупували ЗАЕС 4 березня 2022 року, то одразу почали мінувати берегову лінію Каховського водосховища, тобто територію навколо станції, будувати фортифікаційні споруди й таке інше. А військову техніку та тентовані вантажівки вони завели на промисловий майданчик (а там же машинні зали, турбіна, дуже багато олії, водень) у серпні, коли почалися обстріли. Вони обстрілювали лінії 750 кВ, щоб був привід перемикнути ЗАЕС на російську енергосистему. Мої джерела з персоналу повідомили, що отримали план про це ще в липні 2022 року. Але не вийшло. Чому? Вони відновили лінію 750 кВ, яка йшла з Кримського перешийку до підстанції «Каховська» і яка була пошкоджена в грудні 2015 року кримськими татарами.

— Всі пам’ятають цю історію.

— Але в серпні згоріла трансформаторна підстанція «Джанкойська», яка мала грати ключову роль в цій схемі перепідключення на Крим. Потім зненацька стали падати величезні металеві опори на окупованій території Херсонської області. Тобто не перепідключили. Це по-перше.

По-друге, указ путіна про те, що ЗАЕС є власністю росії, був виданий 5 жовтня 2022 року — ще до голосування в Держдумі про включення окупованих територій в склад країни-агресорки після так званого «референдуму». А ще раніше, 3 жовтня, була створена «Експлуатуюча організація Запорізької АЕС» з адресою в москві. Тобто це порушення російського законодавства. Хоча про що я взагалі?

Відомо, що вони одночасно мали окупувати ЗАЕС і Південноукраїнську АЕС. Ця ідея належить Сергію Кирієнку, який з 2005 до 2016 року був головою держкорпорації «Росатом». Колона від Мелітополя розділилася на дві частини. Одну завдяки діям генерала Марченка зупинили в Вознесенську, вже в межах міста, за 40 кілометрів до Південноукраїнської АЕС. А та, що йшла в напряму ЗАЕС, стояла в степу дві доби. Можна було б Bayraktar вдарити й розбомбити її. Але цього не сталося. Тому впевнена, що ЗАЕС здали. Взагалі у мене таке враження, що у нас дехто готувався здати країну.

Звісно, росіяни планували виробляти на ЗАЕС електроенергію. Тому що на той час наші зруйнували газову свердловину в Чорному морі, з якої постачали газ для нових ТЕС, які вони збудували вже після анексії Криму. На півострові досі дефіцит електроенергії, хоча провели кабель з Краснодарського краю по дну моря.

Тим не менш вони перемикнули Енергодар на свою об'єднану енергосистему — протягнули лінію Мелітополь-Молочанськ-Енергодар. З минулого року не надають дозволу експертам місії МАГАТЕ (Міжнародне агентство з ядерної енергії) оглянути відкритий розподільчий пристрій Запорізької теплової електростанції, яка розташована поряд. Явно вони щось там роблять.

Читайте також: «Росія погрожує країнам Європи, США, НАТО, а воюють інші. В цьому головна проблема», — Валерій Чалий

Лінія 330 кВ від Запорізької ТЕС приєднана до української підстанції «Феросплавна» як резервна на випадок, якщо буде зруйнована лінія 750 кВ. Підстанція «Дніпро» теж на українській території. Звідти ЗАЕС до цього часу споживає електроенергію для власних потреб і для роботи систем безпеки. Бо вона не виробляє електроенергію взагалі з вересня 2022 року.

Але, на мою думку, росіяни не залишили планів запустити її. Тому що коли гендиректор МАГАТЕ Гроссі 7 лютого цього року був на ЗАЕС, окупаційна адміністрація станції повідомила, що планує ввести в експлуатацію якийсь енергоблок на ЗАЕС з нагоди 40-річчя введення в експлуатацію першого енергоблоку. Думаю, що вони це зроблять, бо люблять символічні дати. Та ще й з пропагандистською метою, безумовно.

В березні Гроссі літав до путіна в Сочі, на зустрічі був присутній і директор «Росатому» Ліхачов. Путін підтвердив Гроссі, що вони планують запустити ЗАЕС. Потім Гроссі й Ліхачов зустрічалися в Калінінграді. Однак там, за словами Гроссі, вони дійшли згоди, що в даних умовах (це ключове) це неможливо, тому що не вистачає води через підрив Каховської греблі у 2023 році.

Вони там набурили 11 свердловин без оцінки впливу на геологічне становище промислового майданчика. Це порушення міжнародних норм. Тому що, коли виймається вода, змінюється геологічний стан. Мені персонал написав, що може бути просідання фундаментів промислових будівель. І це дуже небезпечно, оскільки для реакторних відділень конче важлива жорстка вертикаль споруд.

Води з цих 11 свердловин не вистачає. Тому вони 14 травня цього року надіслали ноту в МАГАТЕ, де написали про те, що планують збудувати нову насосну станцію на березі річки Конка, це одна з нижніх притоків Дніпра. А ставок-охолоджувач після підриву Каховської греблі тепер вище старого річища Дніпра. Зрозуміло, що зі ставка вода випарюється. Вже 15 метрів глибини залишилося.

— А було скільки?

— Здається, близько 17 метрів. Тобто запас води — він був 46 мільйонів кубометрів — значно зменшився.

Після підриву Каховської греблі персонал бачив, як якийсь водолаз спускався на дно. Там є такі шандори — гідротехнічні затвори, які можна підняти й тоді вся вода піде. Головне управління розвідки написало, що у них є відомості про те, що ці шандори заміновані. Якщо їх підірвати, мільйони кубометрів води ринуть в Дніпро. Знову буде, як після підриву Каховки. Тобто для затримки контрнаступу це теж можна використовувати.

Ще працівники знають, що заміновані насоси на бризкальних басейнах. Однак місія МАГАТЕ (раніше вони мешкали в готелі в Енергодарі, а зараз на території ЗАЕС) вперто не бачила цих мін. Зненацька в січні цього року вони написали, що «бачили міну за периметром». Уявляєте? Зрозуміло, що їх супроводжують, що розказують про якесь розмінування, що вони не мають доступу до всіх приміщень, зокрема тих, де є військова техніка. Розвідка Великої Британії Мі-6 повідомляла про наявність вогневих позицій на дахах реакторних відділень, куди МАГАТЕ теж не пускають. Однак є фото і відео, як кадирівці тренуються на території.

Щодо питання, що може бути, я впевнена, що вони не стануть підривати реактор або, наприклад, сховище відпрацьованого ядерного палива (це дуже міцні бетонні контейнери). Навіть якщо спеціально замінують це все, якщо станеться вибух, все радіоактивне залишиться в межах промислового майданчика. Хоча можуть бути сколи.

Реактори вони теж не будуть обстрілювати. Ці споруди міцні. Як і дахи.

Але можуть замінувати трубопроводи для води, яку постачають для охолодження реакторів. І навіть не на майданчику, а ті ж басейни.

Читайте також: «Якщо ми війну програємо, Україна перетвориться на тотальну Бучу», — Елла Лібанова

Наступне. Чому експерти наполягали на переведенні всіх енергоблоків в холодний зупин? Тому що це найбільш безпечний стан в цій ситуації. Не гарячий зупин і не робота на мінімально контрольованої потужності. В холодному зупині вже йде розпад радіонуклідів типу йод-131, який найбільш небезпечний в разі радіаційної аварії.

Які сценарії розглядають фахівці? Наприклад, окупанти будуть вимушені покинути ЗАЕС, а потім дистанційно підірвуть трубопроводи для охолодження. Води не буде. І тоді запас часу до розплавлення активних зон реакторів від восьми діб, якщо наші військові зайдуть разом з атомниками і якщо все залишиться в холодному зупині. А якщо росіяни виведуть енергоблок на потужності, — тоді до чотирьох-п'яти годин. Тому що ця активна зона охолоджується водою. Там температура 280 градусів, а в холодному зупині — 180 градусів, і тиск інший.

Наші вчені з Академії наук разом з працівниками «Укргідромета» прорахували можливе розповсюдження радіонуклідів в різних середовищах в разі тяжкої аварії з розплавленням активної зони, зокрема в повітрі залежно від конкретних погодних умов. Торік вони публікували це на офіційних сторінках Держатомрегулювання. Розроблена така система моделювання і реагування на радіаційні аварії «РОДОС». Після Фукусіми нашого відомого професора Марка Железняка японці запросили впровадити цю систему в них. Так от, наприклад, якщо вітер західний, вся ця біда полетить на Краснодарський край. Якщо південно-східний, то відповідно на Україну, Болгарію, Туреччину й т.д.

Ситуація буде залежать не тільки від вітру, температури повітря, а й від опадів. Наприклад, якщо в Краснодарському краї буде дощ, то цезій-137 випаде на ґрунт. І тоді їхні землі будуть не придатні для сільгоспроботи 300 років. І це все розрахували за умови аварії лише на одному енергоблоці.

Тобто думаю, що ГУР разом з атомниками готують різні сценарії, що робити після деокупації, що перевіряти, які мають бути першочергові дії. «Енергоатом» писав, що вони вже готують запас обладнання для ЗАЕС.

— Ви досі спілкуєтесь з людьми, які працюють на станції?

— Ну, зараз особистих зв'язків немає. Після «референдуму» працівників не випускали, тому що хотіли, щоб вони підписали контракти з «Росатомом». Більшість не підписала. Їх шантажували, їм погрожували. Але потім дозволили виїхати. Люди проходили фільтрацію, перевірки ФСБ, їхали через територію росії, потім в балтійські країни або Польщу і нарешті в Україну. Когось, наприклад, депортували, а сім'ї залишилися в Енергодарі. Це все дуже важко.

Є така міжнародна громадська організація Truth Hounds. Вони у вересні минулого року підготували аналіз про системні викрадення, катування і вбивства працівників Запорізької АЕС. Я надавала їм контакти людей, які пройшли цей жах. Вони спрямували цей звіт комітету проти катувань ООН і акцентували, що ці всі речі відбувалися за співучастю «Росатому».

Ще такий момент цікавий. Через те, що росія є постійним членом Ради безпеки ООН, там не прийняли жодної резолюції про війну. Всі резолюції по Україні приймала Генеральна асамблея (там були включені, зокрема, і питання ЗАЕС).

Днями колишній посол України в США Валерій Чалий жорстко висловився, що Україна мала б нарешті написати офіційний лист про те, що росія незаконно захопила місце в Раді безпеки ООН і її треба негайно позбавити цього місця. Однак до цього часу МЗС нічого не зробив, щоб її звідти викинули.

Чотири резолюції прийняла Рада керуючих МАГАТЕ. Це другий орган після Генеральної конференції. У наших була ідея призупинити членство росії в Раді керуючих. Вони з нею пішли до стратегічних партнерів, а ті сказали: «Ні, ми не підтримуємо. Потім так само і з нами зможуть зробити». Хоча найбільші внески для функціонування МАГАТЕ вносять США, Велика Британія і Франція, а не росія.

Такий кейс був у 1970-ті, коли з політичних причин (через апартеїд) призупинили членство Південно-Африканської республіки (це єдина в Африці країна, яка експлуатує АЕС) в Раді керуючих МАГАТЕ. А сьогодні заступник Гроссі — директор департаменту ядерної енергії росіянин Чудаков. Багато росіян працює в секретаріаті.

Читайте також: «Для путіна настають дуже сумні часи, є багато чинників, які його владу роблять крихкою і хиткою», — Володимир Огризко

— Ви закликаєте НАТО разом з МАГАТЕ, яка виявилася безпорадною перед ядерним тероризмом росії, терміново розробити нову концепцію захисту АЕС та інших ядерних небезпечних об'єктів, тобто перейти від фізичного захисту ядерних установок до їхньої оборони. Яка реакція цих структур на це звернення? Яким чином вони можуть реально вплинути на росію, яка плювати хотіла на всі міжнародні структури?

— МАГАТЕ може давати лише рекомендації. Ця місія не впливає на дії окупаційної адміністрації ЗАЕС, на прийняття санкцій проти «Росатому». Це рішення держав. Але це ж знущання. Росія фактично є ядерним терористом.

Щодо майбутнього розмінування ЗАЕС, у мене була ідея, щоб цю гуманітарну місію проводили за участю ООН. Я писала аналітику на цю тему. Однак що ви думаєте? Жодного офіційного письма від МЗС на ООН не було.

— Окупанти ще ж не ведуть і належних ремонтів на Запорізькій АЕС. Які наслідки така бездіяльність має для таких надскладних об’єктів?

— Суто технічно будь-яке залізо (дизель-генератори, трубопроводи, засувки, тобто обладнання) потребує догляду й обслуговування.

З 2005 року по грудень 2021 року (до приходу нового голови Корікова) я була членом колегії Державної інспекції ядерного регулювання (Держатомрегулювання), яка контролює від держави дотримання норм, правил та стандартів у сфері ядерної енергетики, видає дозволи, ліцензії на експлуатацію тощо. Раз на рік колегія розглядала аналіз, підготовлений Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки на підставі інформації Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».

Якщо переглянути звіти за ці роки, то очевидні два основні фактори, які призводили до проблем (наприклад, зупинився енергоблок) — людська помилка і відмова обладнання. Навіть коли проводили регулярні ремонти.

Ремонти бувають капітальні, середні, короткочасні та аварійні. Є нормативно-правові акти, де чітко визначено, як часто кожний вид треба проводити. Україна в грудні 2023 року направила офіційну ноту про те, що на ЗАЕС за час окупації провели лише третину від необхідних ремонтів. Тобто ризики — відмова обладнання і ще якісь форс-мажори — збільшуються через їх відсутність.

Ще вони збільшуються тому, що на ЗАЕС тепер майже немає людей, які мали персональні ліцензії. Їх було 200 осіб. Це половина ліцензованого персоналу всіх АЕС. Є ліцензії на право керувати ядерною установкою, на право здійснювати організаційно-розпорядчі функції. Ці люди періодично складали іспити в Держатомрегулюванні. Щоб отримати ліцензію на право керування реакторною установкою, треба мати стаж до десяти років, пройти тренування на тренажерах навчальних центрів, де задають сценарії різних ситуацій, в тому числі форс-мажорні. Тобто це фахівці належного рівня. Люди роками напрацьовують навички й досвід.

Відомо, що тільки 22 з цих 200 з ліцензіями підписали контракти з «Росатомом». А решта — відряджені з російських АЕС. Деякі не мають досвіду експлуатації ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор, де теплоносієм і сповільнювачем служить вода під тиском). У них досвід роботи, наприклад, з РВПК (реактор великої потужності канальний) типу як в Чорнобилі, на Курській або Смоленській АЕС. В них є російські ліцензії. Але навіть ті, хто працював на Ростовській АЕС, де теж є ВВЕР-1000, не зможуть працювати на ЗАЕС, оскільки за часи незалежності там пройшла глибока модернізація.

До того ж зокрема на реакторах були замінені блочні щити керування. Вони тепер українського виробництва. У нас два видатні підприємства, які їх виробляли. Це «Імпульс» (Сєверодонецьк), який вчасно евакуювали, і «Радій» (Кропивницький). «Радій» навіть для болгар виготовляв автоматичні системи управлення технологічними процесами й контролю активних зон. Взагалі на ЗАЕС багато обладнань з іншим інтерфейсом, які росіянам незнайомі. Плюс кожний реактор завжди має особливості.

Крім того, після Фукусіми ми приєдналися до ініціативи Європейського Союзу щодо переоцінки безпеки з урахуванням уроків цієї аварії й реалізували низку заходів. Зокрема, з’явилися мобільні насосні станції, мобільні дизель-генератори, каталітичні рекомбінатори водню в герметичній оболонці на випадок важкої аварії з розплавленням активної зони, оскільки там починається цирконова реакція з виділенням великої кількості водню, який накопичується під дахом. На Фукусімі був не ядерний, а водневий вибух. Щоб зменшувати концентрацію водню під дахом, розроблені такі рекомбінатори. Плюс була зміцнена дахова оболонка, щоб витримувати більший тиск. Тобто є купа нюансів, які незнайомі росіянам.

Мій головний меседж — з кожним днем окупації збільшуються ризики аварії на ЗАЕС. Наприклад, коли енергоблок виводять на потужність, починається ланцюгова реакція. Тобто виробляються оці небезпечні радіонукліди — йод-131, цезій-137, стронцій-90. Якщо з розплавленням активної зони станеться водневий вибух, це все винесе в повітря. Зараз в енергоблоках ланцюгової реакції немає.

Читайте також: «Ми заходимо у століття дуже серйозного силового протистояння у світі», — Роман Безсмертний

Про готовність персоналу до аварій годі й казати. На ЗАЕС є підземний аварійний центр на випадок важкої аварії, де мають збиратися ті, хто керує. До окупації постійно проводили спільні навчання — персонал, представники СБУ, МВС, Мінохоронздоров'я, де розігрували різні сценарії. А окупанти зробили з цього центру бомбосховище. І не пускають туди ані працівників ЗАЕС, ані місію МАГАТЕ. Тобто повністю зруйновано все, що можливо, в тому числі система кризового реагування й аварійної готовності.

Кирієнко ж неодноразово був на ЗАЕС. В цьому році вперше за весь час окупації навіть приїхали керівники «Росатому». До речі, Ліхачову та директору ЗАЕС від росії Романенку СБУ висунула підозру. Але, наскільки я розумію, Інтерпол чомусь не приймає ці наші заяви. Вони вважають, що це політична історія.

Деякі держави (наприклад, США, Велика Британія та Україна) застосували персональні санкції проти всього керівництва «Росатому», його наглядової ради й підприємств та корпорацій, пов'язаних з ним. Сам «Росатом» теж під санкціями. А держави Європейського Союзу — ні, жодної санкції. Тому що є Словаччина, є Угорщина. Я весь час кажу, що необхідно, щоб кожна держава ЄС особисто приймала рішення про санкції. І проти персон, і проти підприємств і корпорацій.

— За вашими словами, «окупанти підключать ЗАЕС до російської енергосистеми й МАГАТЕ їм нічого не зробить». Наскільки складний процес підключення до іншої системи?

— Переключити не важко технічно. Ми ж відключилися від об'єднаної енергосистеми білорусі й росії та синхронізувалися з ЄС.

Якщо їм вдасться ввести в експлуатацію один енергоблок, звісно, що вони не зацікавлені, щоб ця електроенергія йшла в об'єднану енергосистему. Вони зроблять переключення.

До речі, ЗАЕС не приносить економіці росії грошей. «Росатом» вже витратив 20 мільярдів рублів на неї й планує на три роки ще 90 мільярдів. А в Енергодарі вони вкладають гроші в реконструкцію басейну, шкіл, ще чогось. Я читаю місцеві Telegram-канали. Мешканці пишуть, що місто в занепаді, що зараз у них перебої з електрикою, а населення майже немає. Усі, хто міг, виїхали.

Читайте також: «Ми витягнемо весь попіл із кремлівської стіни та зрівняємо мавзолей із землею», — заступник командира легіону «Свобода росії»

— Зрозуміло, що нам необхідно нарощувати потужність ядерної генерації. Однак урядовий законопроєкт про добудову двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС вже назвали тестом на адекватність. Спочатку про гроші. Навіть за цінами 2018 року на це мало піти понад 2,8 мільярда доларів. Новий кошторис ані уряд, ані державна компанія «Енергоатом» не озвучують публічно. Звідки візьмуть гроші на добудову АЕС, якщо «Енергоатом» за останні два роки отримав 23 мільярдів гривень збитків? При цьому міністр енергетики Галущенко каже, що критики проєкту повторюють російські ІПСО. Ви дуже влучно назвали те, що відбувається, камарильєю в атомній енергетиці. Боротьба йде дуже серйозна. Чи можливо призупинити цей процес?

— Йде тиск з боку міністра Галущенка та президента «Енергоатому» Котіна на експертів типу мене. Аж до звинувачень, що ми працюємо на ФСБ. Мені докоряють, що я народилася в росії й навчалася в москві. Котін теж, до речі, народився в росії й навчався в московському енергетичному інституті. Але агент ФСБ я. Це при тому, що з 1990-х я послідовно виступаю проти будь-якої співпраці з росією в галузі атомної енергетики.

— Це правда, що збираються купити два ядерних реактори виробництва «Росатому» з недобудованої болгарської атомної електростанції «Белене»? Це взагалі в голові не вкладається.

— Так, вони хочуть купляти російські технології під час війни з росією. А креслення росія ж не передасть.

По-друге, це ж буде некомплект. Там немає обладнання. Для цього типу реакторів потрібні особливі парогенератори, які роблять тільки в росії.

— Цитую вас: «Болгарські ЗМІ пишуть про продаж російського обладнання для ХАЕС-3,4. Зверніть увагу, що замість восьми парогенераторів йшлося про чотири. А зараз взагалі заявляють, що жодного парогенератора не буде, оскільки вони необхідні самим болгарам». І що далі?

— Для Болгарії умовою вступу до ЄС була відмова від будівництва «Белене». Вони й відмовилися у 2014 році.

З іншого боку, зараз ситуація така, що, якщо у вас є гроші, будуйте газову станцію. «Енергоатом», ти ж оператор, у тебе є ліцензія на виробництво електроенергії. Роби щось.

Наприклад, ще за мирних часів за кошти «Енергоатому» у Болградському районі зробили якусь газотурбінну станцію. «Енергоатом» був оператором Донузлавської вітрової електростанції, до речі.

А тепер грошей немає, за минулий рік 12 мільярдів збитків, заборгованість перед постачальниками товарів та послуг величезна, довгостроковий кредит понад 20 мільярдів.

— Тоді за які гроші вони збираються будувати ці енергоблоки?

— Кажуть, що зі своєї операційної діяльності за продаж електроенергії, тобто з прибутку, і за кредити.

Я вважаю, що такі величезні проєкти не потрібні взагалі. Ми ж не знаємо, що залишиться після Перемоги від промисловості й скільки населення буде в державі. Нашому системному оператору «Укренерго» дуже складно робити прогнози про майбутнє споживання.

Звісно, що для розвитку економіки потрібна електроенергетика. Так в сучасних умовах треба розробляти мікс різних видів генерації. Під час війни будувати величезні блоки з великими капітальними вкладаннями — це божевілля. І як децентралізація, про яку Галушенко розповідає, корелюється з цією гігантоманією? Ми побудуємо на Хмельницькій АЕС чотири блоки, щоб знову була найвеличніша АЕС в Європі? Ми вже бачили одну таку АЕС.

Читайте також: «Росія хоче призупинити війну, і катастрофа на АЕС ідеально для цього підходить», — командир взводу спеціального підрозділу ГУР «Артан» Андрій Мельник

— Наскільки безпечно будувати на старих конструкціях нові блоки?

— Пам'ятаю одне засідання колегії у 2012 році. Ми ще тоді говорили, що міцність конструкцій не доведена. Минуло 12 років. Зрозуміло, що ці конструкції не зміцнилися.

— Ви та інші експерти дуже жорстко висловлюєтесь на тему будівництва цих енергоблоків. Вас чують? Чи є в нашій державі хтось, до кого можна апелювати?

— До народних депутатів. Інна Совсун, Андрій Жупанін, Ярослав Железняк поки зупинили цей процес. Необхідною умовою для розробки проєкту (тобто технічної документації, а не ТЕО) є прийняття закону про розміщення ядерно-небезпечного об'єкта загального державного значення. До голосування в залі його не допустили. А без прийнятого закону неможливо розробляти інше. Тому поки що народні депутати молодці.

— Деякі.

— Безумовно. Оскільки парламентський комітет з питань енергетики, який очолює Герус, вже підтримав цю фігню.

Наведу ще аргумент. Вони ж просто по бєспрєдєлу зняли з посади Григорія Плачкова, який керував Держатомрегулюванням з 2017 по 2021 рік. Вони готувалися до здачі України. Розумієте?

Бо ця команда потрапила в керівництво «Енергоатому» як на окормлення. Це оточення зрадника Деркача, який з 2006 до 2012 року очолював «Енергоатом». Виконавчий директор з персоналу Боярінцев, наприклад, багато років був його помічником, коли той був народним депутатом. Боярінцев з Сумщини. Це вотчина Деркача, де він обирався мажоритарником. Коли Боярінцев став топменеджером, багато сумських прокурорів й ментів опинилося в «Енергоатомі». А зараз він втік в Австрію.

Так от, при Плачкові, коли «Енергоатом» штовхав цей законопроєкт з будівництва енергоблоків ХАЕС-3,4, Держатомрегулювання чотири рази відмовляло в узгодженні. А Коріков все підписав. Зрозуміло, що мета не побудувати, а розпиляти гроші. На підготовчих роботах, на проєктах, на тому, на сьому.

У 2023 році «Енергоатом» витратив 730 мільйонів гривень на захисні споруди першого рівня. Це габіони та мішки з піском. Наприклад, бетонна споруда другого рівня захисту на трансформатор вартує один мільйон гривень. Що це за компанія «Кантріінвестбуд», де 250 тисяч уставний статутний капітал і 30 осіб персоналу?

Журналіст Юрій Ніколов, який спеціалізується на аналізі тендерів, писав, що на деяких закупівлях «Енергоатом» отримував 300% маржі.

Читайте також: «Всі, хто заробляє на війні, гірші за росіян», — колишній мер Умані Олександр Цебрій, який воює на «нулі»

— Текст президента «Енергоатому» Котіна про адаптацію структури до роботи в воєнний час, який він написав у грудні минулого року, нагадує статті в газеті «Правда»: «На високому рівні забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку ядерних об’єктів, що знаходяться на підконтрольній Україні території, а також їхню ефективну роботу на повну потужність з ризиками обстрілів, масованих атак, блекаутів — цього не робила жодна країна світу, що експлуатує АЕС». Чи дійсно рівень настільки високий?

— Вони піарники. Крапка.

— Як Захід допомагає нам посилити стійкість енергосистеми? І що ми самі робимо для цього?

— По-перше, я підтримую розвиток ядерної енергетики після Перемоги.

По-друге, вважаю, що майбутнє ядерної енергетики України — це малі й середні модульні реактори. Зараз це тренд у світі. Коли ми переможемо, десь вже працюватимуть якісь малі та середні реактори. В Канаді є державна програма на цю тему. Перший їхній реактор почне працювати у 2028 році.

Вважаю, що майбутнє — це співдружність між атомною і відновлюваною енергетикою. У відновлювану входять і гідроелектростанції. Треба буде прорахувати цей мікс. Бо у нас є зобов'язання за Паризькою кліматичною угодою. Зараз «завдяки» цим атакам ми достроково виконали зобов'язання зупинити вугільні енергоблоки теплових станцій. У нас їх немає. Ахметов залишився без цього бізнесу. Бурштинська, Добротвірська, Курахівська, Зміївська — все під нуль.

І треба розвивати газову теплову генерацію як маневрову, яка буде працювати на ринку додаткових послуг. Тобто підключатися в пікові часи споживання. Я так бачу.

А будувати щось велике — це таке шахрайство. Вони навіть не оновили вартість будівництва. Все ж дорожчає — бетон, арматура та інше. Ми бачимо, скільки їжа коштує зараз. Треба мінімум п’ять мільярдів доларів, а то й більше на один енергоблок.

— «Енергоатом» обіцяє підключити до мережі два блоки по 1,1 ГВт за чотири роки. Це реальна історія, бо світовий досвід показує, що на це треба 10−15 років?

— Точно не чотири роки. Щоб тільки підготувати документи й отримати ліцензію, треба багато часу. Тому давайте це планувати вже після Перемоги. Бо ми залишилися без теплових на вугіллі й навіть на газі старих електростанцій.

Тобто я підтримую розвиток, але в нас ще є час подумати. Зараз треба перейматися тим, як вижити, а не займатися маніловщиною та наполеонівськими планами.

— До речі, про виживання. Зараз дуже важко без світла. А взимку будемо ще й без опалення. Прогнози лякають. Чого нам чекати?

— Від гіперзвукової ракети бетонні споруди не допоможуть.

Росіяни ще не використали останнє. 23 листопада 2022 року у нас був єдиний класичний блекаут, коли енергосистема розпалася на частини. Чому це відбулося? Тому що одночасно вони влучили в трансформатори видачі потужності на всіх трьох підконтрольних нам АЕС. Енергоблоки були зупинені аварійним захистом. 7000 МВт одночасно.

Росія вже застосовувала цей спосіб. І ще може застосувати. І тоді все. Про це не тільки я кажу. Наприклад, експерт Анатолій Ткачук теж вважає, що таке можливо.

Тобто буде важка зима, безумовно. Якщо зараз вночі вимикають світло, це свідчення того, що не вистачає базової потужності. Тому що до цих 7,3−7,8 ГВт, які виробляють АЕС, додавали електрику теплових електростанцій. Вони працювали і в базі, і в маневровому режимі. Вдень зменшували потужності, ввечері й вночі додавали. А зараз їх немає. Тому нам не вистачає навіть вночі базової потужності атомної електроенергії.

Але і тут є тема корупції. Ще в березні 2022 року була пошкоджена п’ята ступень турбін енергоблока № 2 Хмельницької АЕС. Вели торги. І вперто викидали з тендерів «Турбоатом». П’ять разів. Внаслідок цього до цього часу турбіна не працює на всю потужність в 1000 МВт. Є лише 600. А взимку було 800. Тобто 400 МВт зараз дуже необхідно для енергосистеми при дефіциті виробництва електроенергії.

Скажу вам, що я пережила вісім чи дев’ять міністрів енергетики. Пам'ятаю Деркача, коли він очолював «Енергоатом», як він церкви будував за гроші компанії. Потім Недашковського. Однак такої корупції, як зараз, не бачила ніколи. Навіть за часів Януковича.

Я працюю майже все життя з комітетом Верховної Ради з палива й енергетики. Бачила різних депутатів. Але таких непрофесіоналів, як зараз… Це взагалі щось.

Підсумовуючи, скажу, що попереду дійсно важкі часи. Нам всім треба триматися, підтримувати один одного, спиратися на сім'ю, допомагати армії й сумлінно виконувати свої громадянські обов'язки. Інших варіантів просто не існує.

Читайте також: «Ракетні удари росіяни будуть наносити до останнього дня цієї війни», — військовий аналітик Петро Черник

© 1997—2024 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Материалы под рубриками «Официально», «Новости компаний», «На заметку потребителю», «Инициатива», «Реклама», «Пресс-релиз», «Новости отрасли» а также помеченные значком (P) публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.

Умови обмеженого використання матеріалів