Смертельною загрозою для країни є інфантильність українського суспільства, більшість якого не готове до відповідальності та реалістичного сприйняття ситуації. Про це пише журналістка Тетяна Ніколаєнко, аналізуючи дані соціологічного опитування, проведеного на замовлення «Дзеркало тижня». Більшість опитаних вірять у можливість перемоги України над росією за умови надання західної зброї та розвитку власного ВПК. При цьому значна частина також вважає, що ухилятися від мобілізації не соромно…
«Це дивовижно, наскільки інфантильним виявилось наше суспільство, — пише Тетяна Ніколаєнко, яка раніше називала найстрашнішим те, що до війни звикла частина України, на своїй сторінці у Facebook. — Я читаю соціологію ZN.UA, а в мене у вухах стоять слова подруги-народної депутатки. Пару тижнів тому ми нарешті змогли випити разом кави і обговорити життя держави.
Ми дійсно безбожно інфантильні і це наразі становить для нас смертельну загрозу.
83% наших громадян не погодяться при мирних переговорах на виведення української армії з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
49% прогнозують протести, якщо українська влада відмовиться від частини територій в обмін на мир.
66% жителів нашої країни вірять у те, що росію можна перемогти на полі бою.
АЛЛЛЛЕЕЕ! 46% українців вважають, що бути ухилянтом не соромно. Правда, нехай воює Петро з села (місцевому фермеру вистачить двох комбайнерів, до вересня якось зберуть той врожай), а моя квіточка — найкраща, її треба відкупити. У неї важлива місія — пакувати пляшки на касі в дорогому магазині.
82% опитаних раціонально вважають, що Україна може перемогти росію, якщо західні партнери нададуть достатньо зброї.
Ще 73% взагалі здраво переконані, що для цього треба розвивати власний ВПК.
Але 69% тих, хто вірить у перемогу, вважають, що вона можлива лише в разі, якщо Захід допоможе нам людським ресурсом. (Та, дійсно, чому б якомусь Жаку не приїхати помирати в Часів Яр? Йому зараз так екзистенційно нудно спостерігати цвітіння лаванди в Провансі).
Можна, звісно, думати, що всі ці юліверби, настіумки та владироговенко написали свої пости після відмашки дяді з ФСБ, але є ще варіант, що це це наслідок того інфантилізму, який згадується в першому рядку посту. Ці особи просто наслідок психологічних особливостей частини країни, які передбачають легке вирішення проблем, там само як наявність легкої популярності і легких грошей. Це частина тих 44%, які вважають, що час для переговорів з росією настав.
І от в цьому місці державникам на Банковій варто присісти, видихнути і подумати, що робити з цією кашею в голові.
Бо з цим не справляється ні єдиний марафон, ні темники Укрінформу (вони призвели до цього, як і інші дії). А блогериці — ну ми вже з'ясували, що їх вибір сказочноєбалі.
Держава має бути чесною, а не розказувати фігню.
Людям треба чесно казати, скільки треба тисяч мобілізованих, треба прописувати правила ротації, бо інакше рейтинг загнеться в бусах ТЦК, які ловитимуть тих, хто справді потрібен державі.
Чесно розповідати, яка жопа в енергетиці, щоб потім в когось в потязі Перемишль-Київ не відпадали вуха від тез, що влада спеціально відмикає світло, щоб люди купували генератори та сонячні панелі.
Президент правий: Україна не може погодитися на менше, ніж жити. Але запорука виживання — це якраз дорослішання і взяття на себе відповідальності. А в нас з частиною країни цього не сталось на 13-й рік війни.
І вочевидь, нарощування темпів самітів миру і одночасна мобілізація спричиняють певну дихотомію в головах.
А там має бути чітке усвідомлення, що найбільший оргазм путіна буде, коли він перетворить усю Україну на руїни Бахмута. І пожене вцілілих українців як тувинців брати міста Європи. (Як функціонують загрядотряди я бачила вживу, можу переповісти).
Після трьох ударів по лікарнях минулого понеділка вже не може бути жодних сумнівів, що там в голові одне хворе самоствердження через вбивства".
Фото з соцмереж
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.