Василь Бондаренко, в минулому боєць Нацгвардії України, започаткував власне виробництво дронів в Україні. До великої війни він був підприємцем і завжди цікавився мілітарною тематикою. З початком повномасштабного вторгнення рф Василь приєднався до Національної гвардії України та у складі відділення розвідки вивчав БПЛА-комплекси. Саме під час служби в Нацгвардії Василь зрозумів, що майбутнє належить дронам. У нього з'явилося бажання створити власний цех для виробництва. Проте організувати його на базі військової частини було неможливо. Тому, звільнившись зі служби, Василь вирішив відкрити своє виробництво та допомагати наближати Перемогу.
— До війни я був підприємцем, мав близько 20 торгових точок по Ізмаїлу. Завжди цікавився мілітарною тематикою. З початком великої війни пішов служити до Нацгвардії України, де у складі відділення розвідки вивчав БПЛА-комплекси, — розповідає «ФАКТАМ» Василь Бондаренко. — Тоді прийшло розуміння, що за дронами майбутнє. Так у мене виникло бажання заснувати власний цех з їх збірки. Проте на базі військової частини зробити це не було можливості. Тому звільнився зі служби, адже я тато чотирьох дітей, та вирішив відкрити своє виробництво. Крім того, під час війни я організував курс тактичної медицини та поведінки у військових умовах. Серед однодумців з часом назбиралася достатня кількість людей зі знаннями у сфері техніки, вони керували радіогуртками та мали певний багаж корисних знань, які згодом стали у пригоді при збірці дронів під назвою Bessarabian Bees.
— Чи були якісь труднощі, коли починали?
— Спершу ми закуповували запчастини, збирали дрони й передавали військовим. Після отримання від бійців зворотного зв’язку закуповували вже досконаліші запчастини з іншими параметрами та характеристиками. Звісно, така робота за індивідуальними замовленнями потребувала багато часу. Аби оптимізувати процес, ми виокремили у новий відділ команду, яка тепер розробляє та впроваджує інновації дронів. Навчені особи займаються розробкою крила, розвитком штучного інтелекту, вдосконаленням «ловців шахедів». Так у нас вийшов покращений FPV — з більшим радіусом дії, більшою вантажопідйомністю, а також бомбери (октокоптери).
Читайте також: «Росіяни крадуть у нас ідеї і ставлять їх на потік. Масовість застосування — перевага ворога»: Єгор Фірсов — про війну ідей і дронів
— Наскільки важливими є дрони на передовій?
— Недарма ж кажуть, що це війна дронів. Бо ними користуються спецпідрозділи ГУР, підрозділи спеціального призначення Нацгвардії «Омега», підрозділи Територіальної оборони. Це бойові військові частини. Наприклад, 88-й окремий батальйон морської піхоти щомісяця отримує від нас «пташок». До речі, для Ізмаїльського батальйону тероборони робили дрони на спеціальне замовлення, адже позиції, на яких вони стоять, не дозволяють використовувати апарати з класичними технічними параметрами. Тому зробили варіанти базових моделей, аби вони могли діставатися позицій ворога та знешкоджувати їхні схованки з боєприпасами.
Знаю, що наші дрони воюють у Вовчанську, Куп’янську, Слов'янську, на Покровському напрямку, в Кринках та на лівобережжі Херсона, успішно знищуючи ворога.
— Впевнена, що ви отримували багато відгуків від воїнів щодо дронів. Який найбільше запам'ятався?
— Якось за допомогою нашого дрона військовослужбовцю вдалося знищити найсучасніший, потужний російський танк Т-90 «Прорив». Точніше, для цього знадобилося близько двох десятків наших FPV-дронів. Але якщо брати співвідношення вартості нового танка та кошти, витрачені на дрони, залучені до виконання цього завдання, то результат вражає: це близько 0,01% від вартості танка, тобто менше одного відсотка!
— Чи думали над тим, щоб продовжувати виробництво, коли закінчиться війна?
— Спершу ми маємо вибити окупанта з території країни. Це головна мета. А тоді, думаю, що продовжимо посилювати вогневі можливості української армії та привчимо ворога поводитися гідно.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, що 59-річний шкільний вчитель збирає дрони для ЗСУ.