Розпочалися зйомки 13-го сезону популярного романтичного реаліті «Холостяк» (СТБ). Головним героєм цього випуску став ветеран Олександр Будько («Терен»), який втратив на війні обидві ноги. Ім'я Холостяка стало відоме ще до початку відбору дівчат. Відомо, що на кастинг проєкту подала заявки рекордна кількість учасниць.
Вже відзнята Перша вечірка, де Холостяк вперше робить свій вибір. Її зйомки тривали рівно дві доби. До неї була прикута увага, навіть, провідних міжнародних змі — на зйомки приїхали The New York Times та німецький телеканал ZDF. Адже вперше в історії франшизи Холостяком став ветеран.
Ведучий «Холостяка» залишається незмінним — Григорій Решетник був одним з тих, хто вірив в те, що, навіть, за часів війни романтичне реаліті будуть знімати.
В ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» Григорій поділився враженням від Холостяка, своїми страхами та найсильнішим бажанням
— Григорію, з якими почуттями заходите у зйомки «Холостяка»?
- Я вкотре переконуюсь, що наша команда створює не просто телевізійний продукт, а задає тренди, надихає глядачів і нагадує, що кохання, стосунки і справжні цінності допомагають долати найскладніші випробування. Я дуже щасливий бути частиною цього неймовірного проєкту і вдячний нашим захисникам і захисницям за те, що маємо можливість творити, виходити на знімальний майданчик і своєю роботою підтримувати глядачів. Я отримую велике задоволення, бо це моя улюблена професія, те, чим я живу. Отже, вітаю команду і глядачів з початком зйомок 13-го сезону проєкту «Холостяк».
— Чи будуть якісь зміни у сценарії, зважаючи на час, в який проходять зйомки?
- Зауважу, що сценаріїв немає, адже це реаліті, і ніхто не може передбачити, як піде побачення або як складатимуться стосунки Холостяка з дівчатами. Є загальна структура проєкту — і вона буде незмінною: перша вечірка, заселення в будинок дівчат, побачення групові та індивідуальні, знайомства з батьками, церемонії троянд та фінальний вибір. До речі, Перша вечірка, яка пройшла днями, вже показала, наскільки це буде красивий, емоційний та важливий сезон.
Звісно, тепер ми знімаємо з урахуванням комендантських годин і повітряних тривог, маємо дотримуватись усіх правил безпеки. Але не хочемо відходити від планки, яку поставили від початку знімання проєкту, а це 15 років тому. Можливо, у цьому сезоні не відбудуться закордонні подорожі. Але ми вже довели «Холостячкою», що в Україні багато красивих місць, і справжні стосунки можуть народжуватись у будь-яких реаліях.
Наш Холостяк — Олександр «Терен» — захисник, людина, яка не тільки надихає своїм стрижнем усіх ветеранів, а й викликає щире захоплення жінок. І, попри всі складнощі, через які пройшов наш герой, в стосунках нічого не змінюється.
Читайте також: «Повернення моїх дітей — питання безпеки і навчання»: телеведучий Вадим Карпʼяк про випробування під час великої війни
— Ви були одним з тих, хто вірив, що романтичне реаліті треба знімати, навіть, за часів війни!
- Ще у 2022 році команда ухвалила для себе рішення, що одного дня «Холостяк» обов’язково повернеться. Нас питали про це партнери, ми бачили, як чекають на це глядачі, адже це саме той проєкт, який надихає вірою в кохання, для якого можливо все. Але ми також знали, що повернемося тільки тоді, коли знайдемо не просто успішного чоловіка, який шукає кохання, а справжнього героя нашого часу. Того, кого українські жінки вважатимуть ідеальним для себе і хотітимуть будувати з ним стосунки. Наш Холостяк — герой, захисник, поруч з яким будь-яка жінка почуватиметься в безпеці. Він людина справжніх цінностей, яка варта того, щоб зустріти своє кохання. Яка вірить, що з любов’ю в серці може долати все. Цей сезон — не просто нова історія кохання, а ще і величезний соціальний виклик по формуванню у суспільстві культури, дружньої до ветеранів і ветеранок. Вірю, що ми всі пройдемо це гідно.
— Судячи з того, що на «Холостяк» була подана рекордна кількість заявок від дівчат — їх переконувати не варто було.
- Знаю, що тисячі людей чекали на цей проєкт. Мені постійно писали, питали, коли вже розпочнемо зйомки. Підходили на вулиці, просили за своїх знайомих.
Вперше в історії реаліті ми спочатку оголосили імʼя Холостяка, а потім розпочали прийом анкет, аби дівчата чітко розуміли, до кого вони йдуть та якими цінностями живе Холостяк. Дівчата свідомо заповнювали заявки, їх було понад півтори тисячі! Великий респект всім дівчатам, перепрошую, що взяли не усіх. Ті, хто з нами, готуйтесь до перших побачень з «Тереном», адже він дуже-дуже на це чекає.
— Памʼятаєте своє перше враження від «Терена»?
- Ми познайомились на фотовиставці, присвяченій війні. Тоді вже йшли розмови про те, що Олександр буде Холостяком, але тривали останні обговорення і прийняття рішення. Потім зустрілися безпосередньо перед зйомками. Я вражений мудрістю цього чоловіка, його незламністю, силою духу. І це без зайвої патетики, лише констатація фактів. Олександр — ерудований, пише книжки, створює соціально значущі проєкти і дуже відповідально ставиться до знімального процесу. Він комунікабельний, підтримує будь-яку тему. А ще — неймовірно харизматичний і з чудовим почуттям гумору. До речі, про його харизму я чув ще минулого року, коли СТБ знімав фільм «Нескорені» про національну збірну Invictus. Тоді на майданчику у Сашка закохалася уся жіноча частина команди, і саме тоді вперше прозвучало питання, чи готовий він стати новим Холостяком. «Терен» — справжній, і я щасливий, що ми зустріли цього хлопця.
Читайте також: «Розрив танкового снаряда поблизу — і мені відсікло ногу»: ветеран війни Олександр Швачка став телеведучим
— Гадаєте, він готовий до викликів, які чекають на кожного Холостяка — сварки дівчат, скандали, ревнощі?
— Він зібраний, впевнений, але певне хвилювання під час зустрічі з дівчатами все рівно є. І це, насправді, круто, бо тоді виникають справжні почуття. Дівчата включаються, у кожної своя тактика і ось тут на Сашка можуть чекати сюрпризи. Думаю, Олександр готовий, але весь масштаб побачить лише в процесі. В цьому і є справжність нашого проєкту. Ми не виписуємо сценарій. Кохання народжується само. А я завжди буду поряд з Холостяком та учасницям. Вже давно вважаю своєю місією бути не просто ведучим, а другом, братом, батьком і наставником для всіх, хто бере участь у реаліті.
— На жаль, жодна з пар, які зародилися на проєкті, не залишилась разом. У чому причина?
— Життєві виклики. Це дуже складний шлях. Особливо в такий час, як зараз. Чути вибухи від ракет і намагатися чути один одного. Наше завдання — допомогти знайти кохання, а далі починається життя після проєкту — складне і емоційне. Я розумію: складно пройти, тримаючись за руки, все життя. Але я і своїм сімейним прикладом намагаюся показувати — попри все обставини, залишайтесь разом. Боріться за стосунки до останнього.
— Якого моменту зйомок ви чекаєте найбільше?
— Мабуть фіналу, коли стоїть закохана пара, а наша команда після слів «стоп, знято» підбігає і щиро вітає їх. Але в той же час я насолоджуюсь всім процесом зйомок, бо обожнюю цей проєкт на кожному його етапі.
— Як вас змінила велика війна?
- Вона всіх нас змінила. Болить серце за Україну, українців, які віддають життя, які втрачають рідних, рятують дітей, чують вибухи. Але я насамперед думаю про тих, хто на передовій, допомагаю всім, чим можу і нагадую собі, що можна робити ще більше. Я переконаний, війна не триватиме вічно. Ми обовʼязково переможемо і хочеться, щоб наші діти, внуки не переживали подібні часи. Світ повинен допомогти нам знищити це зло, цю темну пляму на карті світу.
— Що з вашого життя пішло назавжди?
- Спокій. Передбачуваність. Завжди чекаєш вибухів, тривог, переживаєш за дітей, не дозволяєш собі розслабитись. Я прокидаюсь вночі, контролюю всі процеси, повʼязані з ракетами, шахедами. Це постійне життя у напрузі. Але я вдячний сімʼї, колегам, які допомагають триматись і знаходити сенси. Тому балансую сам і хочу допомагати балансувати іншим.
— Багато хто каже, що звик до війни.
- До цього неможливо звикнути. Я бачу, як сини також переживають. Наші українські діти — герої, і ми повинні їх підтримувати в усьому. У будь-якому випадку ми продовжуємо боротись. І мріяти. Про нашу Перемогу, мирні часи. Ми з дружиною продовжуємо мріяти про донечку. Я впевнений, на Україну чекає процвітаюче майбутнє. Головне мати віру у серці і бути гідним своєї держави. Дякую хлопцям і дівчатам на передовій!
Раніше в інтерв'ю «ФАКТАМ» актор і військовий Олександр Печериця розповів про службу у ЗСУ: «До нас у бліндаж заходить окупант, а в мене під рукою немає автомата».
На фото в заголовку Григорій Решетник і ветеран Олександр Будько «Терен»