Риторика Зеленського щодо завершення війни стала більш обтічною. Зокрема президент України допускає швидке завершення «гарячої фази» війни. При цьому риторика російського диктатора володимира путіна також змінилася. Він, з одного боку, виставляє ультиматум Україні піти з Донецької, Запорізької та Херсонської областей. З іншого боку, «вкидає» через «опозиційні ЗМІ» інсайди, суть яких передбачає передачу останніх двох назад «за умови збереження коридору до Криму» — це спроба позначити межі компромісів. На ці та інші процеси звернув увагу експерт програми «Міжнародна та внутрішня політика» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Ігар Тишкевич, коментуючи значення візиту Кулеби до КНР.
«І тут виникає питання Китаю. Досить цікавий кейс. Нагадаю, що так званий „китайський план врегулювання“ був трансформований у „китайсько-бразильський алгоритм“. Причому КНР демонструє готовність до корекції пропозицій з огляду на ситуацію і позицію сторін», — написав Тишкевич на своїй сторінці в соцмережі, нагадавши, як останні місяці Пекін активно працює над набором «голосів на підтримку» свого плану.
За його словами, це не саміт миру, просто керівники країн, які співпрацюють з Китаєм, висловлюються «за», про що регулярно підкреслюють «Женьмінь Жибао» і «Сінхуа».
«Щодо росії Китай продовжує проводити політику спроб отримати максимальну кількість вигідних для себе поступок в економіці. Причому явно поспішає, періодично, використовуючи публічну демонстрацію, списуючи це на страх «вторинних санкцій», — пише Тишкевич.
Зокрема, за його словами, йдеться про переведення розрахунків у юані («вторинні санкції щодо транзакцій у доларах мають правдоподібний вигляд, а ось щодо російського рубля смішно»), участь китайських компаній у роботі ТОС (території випереджального розвитку), питання щодо річки Туманна, де рф погодилася на судноплавство, але не поспішає демонтувати або перебудовувати міст, що цьому заважає, цін на вуглеводні та іншу сировину.
«КНР зацікавлена в збереженні статусу „покупця останньої надії“, тому, наприклад, легко пішла на зрив будівництва Арктик-СПГ2. Природно, заявивши, що побоюється „вторинних санкцій“. Та тільки китайські кораблі розвернулися наступного дня після того, як Кремль сказав „ні“ у відповідь на чергові пропозиції, що робити з мостом, згаданим у попередньому пункті», — пише Тишкевич.
Експерт вважає, що Китай різко посилив тиск у просуванні своїх інтересів, ніби він обмежений у часі.
«З іншого боку рф демонструє непоступливість, що в умовах подальшого продовження ізоляції з боку Заходу виглядає дивним. Якщо тільки не припустити, що в кремлі розраховують на зміну ситуації протягом найближчих 8−10 місяців. Зокрема, путін під час візиту до КНДР і В'єтнаму двічі публічно назвав китайський „план врегулювання“ неприйнятним для росії», — прокоментував Тишкевич.
Таким чином, за його словами, є рух до початку консультацій про переговори (поки що не самих переговорів), є необхідність залучення до процесу Китаю (вона була від самого початку і визнавалася як Україною, так і США).
«В України, на жаль, накопичено досить великий багаж проблемних питань у відносинах із Китайською Народною Республікою. Починаючи від щонайменше шести великих кейсів, що беруть початок у 2012−15 роках, „Мотор-січчю“, закінчуючи коментарями окремих чиновників 2023 року щодо прізвища китайського посланця… Фон не найкращий», — додав він.
При цьому, вважає Тишкевич, інтереси КНР щодо завершення війни в Україні зумовлені розвитком китайських проєктів у регіоні.
«Одним словом, маємо вдалий момент, коли інтереси превалюють над негативним багажем. І це можливість донести свою позицію і бути почутим», — додав він.
Тишкевич нагадав, що вперше з 2012 року міністр закордонних справ України летить до Пекіна.
«Поїздка не переверне китайську позицію і не призведе до того, що Сі підпишеться під „формулою Зеленського“ у всій її повноті. Цього не зробили навіть учасники „Саміту миру“. Але вона вкрай важлива, оскільки може змістити позицію Китаю в бік більшого врахування українських інтересів під час можливого обговорення формату припинення бойових дій. Наскільки суттєвим буде це зрушення, залежить від того, наскільки перспективними для КНР здадуться майбутні контакти (і проєкти) з Україною. І тут маємо ще один вдалий момент. Ідеться про позицію США, які (на відміну від наших європейських партнерів) вкрай різко намагаються утримати Україну від розвитку спільних проєктів із Китаєм. До речі, торгівля йде, але без інституційної бази у вигляді стійких форматів співпраці, що вкрай дивно, якщо не сказати абсурдно, з огляду на те, що КНР — торговий партнер № 1 для України», — додав він.
Експерт називає візит Кулеби до КНР не тільки питанням можливих мирних переговорів.
«Це питання того, що буде „після війни“. Домовленостей „тут і зараз“ не буде. Але такі візити створюють базу. Зокрема, для майбутньої інституалізації співпраці. Що само собою робить КНР зацікавленою у збереженні та розвитку української державності», — резюмував Тишкевич.
Раніше повідомлялося про те, що «саміт НАТО приніс абсолютно несподівану річ. І це не перспектива нашого членства, не підтримка ППО чи інші „цукерочки“ замість практичних рішень. Повним шоком стало засудження дій Китаю за підтримку росії». Про це написав Віктор Андрусів у своєму телеграм-каналі.