19 серпня Господарський суд Києва вдруге буде розглядати справу за заявою колишнього банкіра Миколи Лагуна про неплатоспроможність. Бізнесмен вчергове намагатиметься списати з себе борг перед державними «Ощадбанком» та «Укрексімбанком», НБУ та низкою фізичних осіб на суму 6 млрд гривень.
Вперше з такою заявою Лагун звернувся до суду в серпні 2023 року. В заяві йшлося про те, що Лагун визнає, що завинив майже 7 млрд гривень. Втім, скрутне матеріальне положення не дозволяє розрахуватись з боргами. Тож боржник просив списати йому борг у 6 млрд гривень. За решту пропонував розплатитись колекцією з 240 годинників, що наразі перебуває під арештом, земельними ділянками та за рахунок частини зарплати, яку він отримує в Австрії. Адже, попри низку кримінальних справ щодо Лагуна, які перебувають в судах м. Києва, підозрюваний у скоєнні важких кримінальних злочинів зумів у травні-червні 2022 року виїхати з України. В одній з кримінальних справ Шевченківський суд м. Києва оголосив Лагуна у розшук майже рік тому.
У грудні 2023 року Господарський суд м. Києва вже відмовив Лагуну у відкритті справи про банкрутство за власною ініціативою. Втім, Північний апеляційний господарський суд виніс протилежне рішення й відправив справу на новий розгляд до першої інстанції. Касаційні скарги НБУ та «Укрексімбанку» на рішення Північного апеляційного суду не були задоволені Верховним судом. Аргументи представників державних банків про переховування Лагуна від правосуддя і приховування майна не були взяті до уваги.
Чергове слухання справи про визнання Лагуна неплатоспроможним відбуватиметься на тлі рішення Господарського суду у справі за позовом Фонду гарантування вкладів до Лагуна та його спільників — низки колишніх підлеглих топменеджерів банку «Дельта».
Як писали ЗМІ, 31 липня Господарський суд Києва відмовив ФГВФО у задоволенні позову на 23 млрд грн. Це збитки, які були завдані діями Лагуна та його поплічників у кредитному комітеті і правлінні банку, що погоджувалися видавати фактично незабезпечені кредити офшорним компаніям, пов'язаним з Лагуном. Окрім самого Лагуна, який був головою Спостережної ради, до відповідачів у цій справі відносяться члени СР Валентин Засуха, Ярослав Порохняк, Антоніна Лагун, голова ради директорів Олена Попова, її заступники в кредитному комітеті Віталій Масюра, Марцін Фіглус, ексдиректор департаменту правового забезпечення Денис Тарасюк.
«За даними Фонду гарантування та згідно з висновками аудиторської компанії EY, видаючи такі кредити і підписуючи такі договори поруки, банк порушив не лише чинне законодавство, але й навіть внутрішні правила, не визначивши належним чином реальний фінансовий стан позичальників», — йдеться в матеріалі.
Коли Нацбанк вивів «Дельту» з ринку, Фонд гарантування спробував продати так звані «застави». Адже щоб видати кредити, Лагун залучив з ринку депозити і — звісно ж — не повернув, кошти вкладникам довелось повертати ФГВФО за рахунок держбюджету, тобто платників податків. Тож фонд мав хоч щось отримати в якості компенсації. З 23 млрд грн «повітряних» застав вдалось виручити заледве 0,1% - близько 21 млн грн.
Утім, відзначає видання, в Україні досі залишається низка активів Лагуна, які можна було б стягнути в рахунок погашення боргу. Загальновідомо, що в Україні і досі працюють компанії, записані на його сестру Антоніну, юристку Ганну Гуцалюк, ексдиректора департаменту правового забезпечення Дениса Тарасюка. Це переважно агрофірми та компанії зі здачі нерухомості в оренду.
Раніше фонд уже подавав до суду позов щодо відшкодування збитків. Проте вперше Господарський суд позов залишив без розгляду. Північний апеляційний господарський суд погодився, що на першій інстанції суддя недопрацював, і постановив таки розглядати справу. Постановою Верховного суду від
Як сказано в рішенні Господарського суду від 31 липня 2024 року, ФГВФО, мовляв, не надав достатньо доказів і розрахунок збитків на 23 млрд грн, кредитні договори офшорам були забезпечені, тож це проблема фонду, що він не зміг продати застави «дорожче».
«Сам факт винесення такого рішення за надуманими підставами, попереднє потурання з боку судді затягуванню розгляду з боку адвокатів відповідачів, а також неквапливість у розгляді інших справ щодо зловживань Миколи Лагуна та його оточення в „Дельта банку“ (чому, наприклад, досі нічого не відомо про запит про екстрадицію з Відня?) наводить на сумні думки про домовленості, які ексбанкір міг досягнути», — йдеться в матеріалі.
Від рішення Господарського суду Києва у справі про неплатоспроможність Лагуна залежить можливість ексбанкіра вийти сухим з води і, позбувшись боргових зобов’язань, продовжити безбідне життя в Австрії.
Раніше політичний експерт Олександр Кочетков нагадав про справу колишнього власника «Дельта Банку» Миколи Лагуна, заначивши, що у справі закінчився строк давності та за два роки Офіс генпрокурора не доклав зусиль для екстрадиції Лагуна в Україну.