Заможні українські олігархи, такі як колишній власник «Дельта банку» Микола Лагун, замість того, щоб допомагати своїй країні під час війни, все більше приховують свої статки на Заході та уникають правосуддя. Про це йдеться в статті на сайті європейського ЗМІ EUToday.
За підрахунками українських офіційних органів і незалежних ЗМІ, загальна сума збитків від діяльності Лагуна перевищує 1,2 млрд євро. На ці кошти претендують Національний банк, державні Укрексімбанк і Ощадбанк, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і ще кілька кредиторів з приватного сектора. 19 серпня Господарський суд Києва розгляне справу про списання більшої частини цього боргу за заявою Лагуна про визнання його неплатоспроможним. Відомо, що найкоштовнішим активом, яким Лагун пропонує удовольнитись кредиторам є колекція коштовних годинників, давно заарештована слідством у кримінальній справі.
Видання наводить приклади цілої низки олігархів з України, які втекли до Європи, зокрема, до Австрії та Франції. Йдеться зокрема, про партнера Ігоря Коломойського — Геннадія Боголюбова, екс-власника банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго, екс-власника низки облгазів Дмитра Фірташа, а також про Лагуна.
«Лагуна та його топ-менеджерів звинувачують у низці зловживань, включаючи переведення коштів через численні підконтрольні йому офшорні компанії, реєстрацію бізнесу на імена родичів, видачу кредитів афілійованим особам, подання фальшивих звітів регуляторам, участь у незаконних операціях з ОВДП та валютою, а також використання шахрайського або значно завищеного забезпечення для отримання коштів рефінансування», — йдеться в статті.
Видання відзначає, що «Дельта банк» був одним із ключових «операторів» скандального австрійського Meinl Bank, який втратив ліцензію через причетність до відмивання грошей. У схемах Лагуна були також десятки компаній країни-агресора, як показало розслідування приватної детективної фірми Kroll.
«За даними українських ЗМІ, Лагун переписав частину своїх активів жительці Великої Британії, українському юристу Ганні Гуцалюк. Сюди входить ряд компаній і компаній, які займаються орендою нерухомості в Австрії. Крім того, через Гуцалюк простежуються й інші російські зв'язки Лагуна, наприклад з компанією „Русполімет“. Інший адвокат Лагуна Денис Тарасюк став власником кількох фірм Лагуна. Сьогодні Тарасюк входить до числа керівників „Дельта Банку“, від яких Фонд гарантування вкладів вимагає майже 600 мільйонів євро», — пише видання. Однією з компаній Лагуна, в якій фіктивними співвласниками є Гуцалюк та Тарасюк, ЗМІ називають офшорну PE Investments Limited.
Незважаючи на безліч кримінальних справ (за деякими даними, їх було відкрито близько 600), Лагуну незмінно вдавалося уникнути серйозних наслідків. Лише в 2023 році він як фізична особа ініціював справу про банкрутство фізичної особи. «Європейським читачам може бути цікаво дізнатися, що з понад 1,2 мільярда євро загального боргу Лагун, як повідомляється, визнав лише п’яту частину», — пише EUToday. Решту суми банкір пропонує списати. «Після завершення процедури банкрутства Лагун зможе перетворитися з фінансового шахрая на тихого, законослухняного жителя Європи, вільного почати нове життя в Австрії, Великобританії чи будь-якій іншій столиці, не турбуючись про ордер Інтерполу чи інші законні дії української влади», — відзначає автор.
Він також додає, що 1 мільярд євро може профінансувати життєво необхідні ракети для систем ППО, боєприпаси HIMARS, протитанкові ракети TOW, Javelin, протитанкові гранатомети, БМП Bradley та іншу броньовану техніку та обладнання.
Зараз Лагун перебуває у Відні на лікуванні, проте видання висловлює сумнів, що він очно зʼявиться в українському суді, навіть якщо одужає.
«Поки країни ЄС та Велика Британія закривають очі на те, що потенційні злочинці фактично переховуються на їхній території, ці поважні громадяни продовжуватимуть розгулювати вулицями Лондона та Відня, ще більше приховуючи свої активи від відшкодування збитків, завданих Україні. Україна, у свою чергу, могла б відчайдушно використати ці кошти для фінансування своєї армії, відновлення економіки та забезпечення соціальної стабільності», — йдеться в статті. На думку авторів, новий склад Європейського парламенту та оновлені національні парламенти в Європі та Великобританії мають вимагати від своїх урядів зайняти більш жорстку позицію щодо тих, хто нехтує законами у їхній рідній країні.
«Виборці повинні запитати, чому, надаючи військову допомогу однією рукою за рахунок платників податків, ці самі уряди дозволяють таким особам, як Лагун, приховувати в європейських юрисдикціях суми, які потенційно еквівалентні щорічній допомозі малих країн», — резюмує автор.