Українські майстри попри війну створюють красу, що захоплює світ. Це і прикраси, і посуд та іграшки…
Роботи української майстрині Олесі Бархоленко, яка працює під творчим псевдонімом Леся Дара, мають поціновувачів у США, Австралії, Франції, Швейцарії, Польщі, Фінляндії…
В інтерв’ю «ФАКТАМ» вона розповіла, як створює з деревини сережки та кулони у техніці пірографії.
- Пірографія — техніка створення малюнків на дерев’яній поверхні шляхом випалювання, — розповідає Олеся Бархоленко. — Цей метод дозволяє отримати унікальні візерунки з ефектом глибини і контрасту. За освітою я вчителька образотворчого мистецтва, але за фахом так і не працювала. Знаєте, є такі періоди в житті, коли Всесвіт все гарно сплановує для нових починань й все складається так, як має бути. Так трапилось і зі мною.
Читайте також: «Текстильні картини створюють особливий затишок в оселі»: майстриня Нана Баркалая про популярну у світі техніку артквілт
Якось ранньою весною приїхала до батька, щоб допомогти йому прибирати в саду, і під час прибирання зрізаних гілок звернула увагу на структуру деревини. У кожного дерева вона своя, особлива. Мене це зачарувало — і так захотілося продовжити цим гілкам життя. Мабуть, саме в той момент у мене з'явилася ідея — втілювати красу дерева у прикрасах.
— Як створюєте прикраси?
- Важливий етап — це підготовка деревини. Для своєї роботи я збираю гілки у саду, парку, лісі. Наступний важливий крок — це правильно висушити деревину. Гілки висушуються природним шляхом від пів року до року. За потреби обробляю краї гілок парафіном або воском, але віддаю перевагу першому варіанту — природному висушуванню. Коли деревина повністю висихає, розрізаю її на сегменти потрібного розміру і під певним кутом. Потім зрізи потрібно відполірувати. Це роблю за допомогою наждачного паперу, поки не досягну ідеальної гладкості. Для мене важливо, щоб прикраси були приємні на дотик і зручні в носінні.
Рослини та птахи — основа мого стилю малювання. Коли наношу малюнки на спил, починаю їх випалювати. Різні відтінки досягаються шляхом регулювання часу і температури випалювання. За потреби додаю штрихи, точки, тіні… Потім залишається прикріпити металеву фурнітуру лляною ниткою ручної роботи. Ці нитки дістались мені від прабабусі та бабусі. У кожному шматочку дерева захована історія, у кожному візерунку — душа. Я створюю прикраси, які нагадують про глибокий зв'язок з природою та традиціями.
Читайте також: «Мої кольє з колажами мають поціновувачів у різних куточках світу», — дизайнерка прикрас Оксана Гольська
— Що найскладніше у вашій роботі, а що — найприємніше?
— Найскладніше в пірографії те, що потрібно вміти керувати нагріванням інструмента, щоб досягти різних відтінків у візерунках. Це вимагає терпіння та досвіду, оскільки надто висока температура може зіпсувати роботу. Праця вимагає максимальної зосередженості та контролю над кожним рухом. Один неточний рух може зіпсувати малюнок, і виправити помилку не завжди можливо.
Найприємніші ж моменти такі. Є щось дуже медитативне в самому процесі випалювання — зосередженість на деталях, плавні рухи, запах дерева. Це захоплює і дозволяє поринути у творчість. Цікаво спостерігати, як звичайний шматок дерева перетворюється на мистецький витвір. Кожен виріб є неповторним, оскільки навіть з однаковим дизайном різні фрагменти дерева мають свої особливості — текстуру, колір та форму.
— У чому особливості роботи з різними видами деревини?
— Кожен має свої унікальні властивості, які впливають на процес пірографії. Є м’які породи, до яких, наприклад, належать липа та береза. Деревина у них м'яка, має однорідну текстуру, світлий колір, що дозволяє легко створювати деталізовані малюнки. Деревина липи та берези добре піддається випалюванню, і лінії виходять рівними та чіткими. Дуб, навпаки, є досить твердим деревом з чіткою текстурою. Це робить його складнішим для випалювання, оскільки він потребує більшої температури та точного контролю. Випалювання на дубі створює красиві контрасти і виразні деталі, але вимагає більшого терпіння та досвіду. Також до твердих порід відносяться клен, ясен, акація… М’яка деревина простіша для випалювання, але, на жаль, може легше піддаватись подряпинам та іншим пошкодженням. Тверда деревина довше служить, але потребує більше зусиль у роботі.
Читайте також: «У вітражному розписі нічника-писанки я використала традиційний писанковий орнамент», — майстриня Валентина Кулпінова
— Цікаво.
- Я вірю в силу природи і вважаю, що кожне дерево несе в собі щось особливе, тому прикраси будуть не тільки гарним доповненням до одягу, а ще й оберегом. Ще наші пращури вважали, що кожен вид дерева має свою унікальну енергетику, яка може впливати на настрій та самопочуття людини. Символом сили та захисту є дуб, акація та ясен, символом спокою — липа та береза. Слива, груша та яблуня створюють емоційну гармонію. А внутрішньої сили додає горіх.
— Яке ваше творче кредо?
— Вважаю, що справжня краса у простоті.
— Як вписати сережки та кулони з деревини у образ, поєднувати їх з гардеробом?
- Дерев’яні прикраси чудово доповнюють вбрання в стилі бохо або етнічному стилі. Вони гармонують з довгими вільними сукнями, сарафанами, блузами з натуральних тканин (наприклад, льону та бавовни), вишиванками і широкими спідницями. Також ці прикраси личитимуть тим, хто обирає мінімалізм. Вони можуть стати вдалим акцентом. Дерев’яні прикраси, створені у техніці пірографії, чудово доповнюють базові речі — однотонні сукні, сорочки, пуловери або костюми. Також пасують до джинсів, футболок та світшотів. Взагалі дерев’яні прикраси додають тепла буденному образу.
Читайте також: «Сміливо відрізайте рукави старої шуби — і оновите інтер’єр абсолютно безкоштовно», — експертка зі стилю Ірина Бейлі
- Як правильно зберігати такі прикраси, щоб з часом вони не втратили вигляд?
- Деревина є пористим матеріалом, який може поглинати вологу, що може призвести до деформації, тріщин або потемніння. Тому краще тримати прикраси подалі від вологих місць та води. А також від прямих сонячних променів, оскільки вони можуть спричинити втрату кольору та вигоряння деревини. Протирати вироби треба м’якою сухою тканиною. Деякі прикраси я просочую лляною олією з бджолиним воском, що надає виробам більш насичений відтінок і оберігає їх від зовнішніх впливів.
— Що вас зазвичай надихає у творчості?
- Прогулянки, спів птахів, люблю посидіти біля води, річки або озера. Також надихають відгуки поціновувачів краси, яку я створюю. Це гарний стимул рухатися вперед.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з відомою художницею-керамісткою Ларою Антоновою.
Фото з альбому Олесі Бархоленко