Підрив складу в Торопці Тверської області росії військові експерти вважають найбільшими матеріальними втратами, з якими путіну довелося зіткнутися в цій війні. Там на військовому складі зберігалися ракети та артилерійські боєприпаси. Одна ракета «Іскандер», наприклад, може коштувати до двох мільйонів євро, пише німецьке видання t-online.
Для путіна це гірка поразка, яка вражає rремль до глибини душі. Наразі російська армія не в змозі досягти своїх оперативних цілей у Курській області й відтіснити українські війська.
Водночас російський наступ на Донбасі також застопорився: війська путіна опинилися в пастці й щодня зазнають дуже великих втрат.
«У той час як путін постійно кидає хвилі людей на фронт — і це коштує дуже дорого — керівництво української армії змушене вибирати поля бою таким чином, щоб співвідношення втрат було якомога вигіднішим для України. Це означає, що українська армія воює там, де вона може знищити якомога більше російських окупантів, втрачаючи при цьому якомога менше власних сил і засобів. Зараз цей план працює — в російській Курській області та на сході України. Попри те, що російська армія володіє ініціативою на Донбасі — тобто веде наступ — українські підрозділи відступили на лінію, яку принаймні легко обороняти», — йдеться у статті.
Щобільше, восени для росії не стане легше. Через чотири-шість тижнів у цій війні знову настане фаза осінньої сльоти, яка, ймовірно, значно ускладнить ситуацію для всіх сторін. У путіна закінчується час, якщо він хоче досягти швидкого оперативного успіху.
Це також може бути причиною того, що російський президент поставив за мету відвоювати Курську область до жовтня. Ця мета також є майже недосяжною.
Це правда, що російському військовому керівництву вдалося перекинути військові підрозділи на новий фронт на півдні росії, і баланс сил у регіоні зараз, як кажуть, відносно рівний. Але поки що російський контрнаступ на Курській дузі навряд чи призвів до якихось територіальних здобутків для росії, хоча в деяких випадках путін розгорнув у регіоні елітні війська. Наближення грязьової фази може також полегшити українській армії захист здобутих позицій.
Український наступ також дратує путіна з політичних причин. Зрештою, це вперше з часів Другої світової війни російська територія окупована іноземною армією. Це скалка в путінській плоті, яка навряд чи зникне в найближчому майбутньому.
Отже, ситуація в Україні виглядає не такою похмурою, як іноді здавалося протягом останніх тижнів. Київ все ще перебуває під тиском і в першу чергу залежить від подальших пакетів допомоги від США. Але саме ці операційні успіхи Зеленський, ймовірно, хотів би представити у Вашингтоні наприкінці вересня, щоб переконати президента США Джо Байдена в доцільності подальших американських інвестицій, зазначають автори статті.
Раніше редактор POLITICO Метью Камінскі виклав думку, чи справді у США хочуть перемоги України над росією.