Пейзажний живопис на фарфорі надзвичайно популярний в усьому світі. Такі роботи дуже цінуються, адже вимагають максимальної точності та високої майстерності. Пейзажі на фарфорі можуть бути монохромні та різнобарвні. Українські фарфористи створювали й ті, й інші.
Перш ніж читати статтю, помилуйтесь роботами вітчизняних митців на фото. Ці сервізи неймовірні.
А чи є у вашому домі сервізи з пейзажами? Чи знаєте, де, коли та ким вони були створені? Чи користуєтесь ними у побуті? Чи, можливо, вони є окрасою вашої оселі та ви дістаєте їх з серванта лише з особливої нагоди?
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про кращі зразки сервізів з пейзажами у творчому доробку талановитих співвітчизників.
— Порцеляна — символ витонченості смаку, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Сервізи з пейзажами особливо рідкісні, адже відтворити картини природи у порцеляні задача не з простих. Найвідомішими українськими пейзажистами у фарфорі є Олександр Шевченко, Іван Ткаченко та Зінаїда Олексенко. Художник Іван Ткаченко більшу частину життя прожив у Коростені. Йому присвятив унікальний столовий сервіз «Коростень» у 1973 році. Розпис зроблено на формах, створених Василем Ущаповським.
Зараз сервіз знаходиться у фондах Коростенського краєзнавчого музею. На трьох предметах сервізу зображений парк, розташований на березі річки Уж. На одній з тарілок — купальня княгині Ольги.
— Краса!
— Річка Уж з підвісним мостом є і на овальному блюді. Автор відтворив листівку видавництва «Мистецтво» зі знімком мальовничого місця на околиці Коростеня.
Іван Ткаченко — один з найсильніших українських живописців з фарфору. Дбайливо зберігають роботи іменитого земляка в окремому залі Мануйлівського літературно-меморіального музею, що на Полтавщині.
— Сервіз «Коростень» дійсно зачаровує. Такий може створити лише митець, закоханий у місто. Дуже гарне оздоблення по краях ніжними блакитними квітами. Їхній колір гармонує з блакиттю неба та води.
— Ще один неймовірно гарний сет, який зачаровує красою, — чайний сервіз «Поліські наспіви» (на фото у заголовку). Вишукані пейзажі написав відомий митець Олександр Шевченко на формах, створених талановитим скульптором Миколою Пилипчуком. Не випадково робота має таку романтичну назву. Це справжня поезія у фарфорі… Сервіз «Поліські наспіви» — ода Поліссю, де Олександр Шевченко живе й сьогодні. Творчість митця у сузір'ї українських майстрів посідає особливе місце. Він, пристрасно закоханий в поезію життя та творчу працю, створив роботи, які можна назвати справжніми шедеврами. Чимало з них експонувались на міжнародних художніх виставках у країнах Європи та у США. Чудові пейзажі на фарфорі створила й полонська художниця Зінаїда Олексенко. Чайний сервіз вона присвятила красі Поділля. Вражає красою барвиста, багата лісами та водоймами природа. Художниця майстерно розписала форми, створені головним художником Полонського фарфорового заводу Володимиром Овчаренком.
— Полонська школа рукотворного фарфору — важлива сторінка в історії українського декоративного мистецтва, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. - Завод став місцем реалізації талантів багатьох митців. Зінаїда Олексенко з юних років заглиблювалася в секрети фарфорового виробництва, в деталі технології, шукала та успішно працювала над створенням нових форм і малюнків для фарфорових виробів. Та як результат досягала високої майстерності у техніці надполив’яного розпису. З 1976 року роботи Зінаїди Олексенко експонувались на наймасштабніших художніх виставках у Франції, Австрії та інших країнах світу. Своїми розписами мисткиня також оздоблювала й форми фарфорових виробів створених Миколою Козаком, Володимиром Овчаренком, Феліксом Туровським, Валентиною Щербань, Клавдією Гапонюк. Художниця прагнула в усьому досягти досконалості, та їй це вдавалося. Малювала з натхненням, ніби пісню співала. До речі, писала пейзажі без будь-якого попереднього ескізу чи трафарету. Пластика, соковиті барви, точний мазок — все це перетворює вироби у справжні мистецькі перлини.
— Справді. Дерева, як живі, хиляться від вітру. Таке відчуття, наче знаходишся там особисто…
— Динамічність у живописі створити особливо складно. Але мисткині це вдалося. Роботи Зінаїди Олексенко знаходяться в колекціях музеїв України, в тому числі в Національному музеї декоративного мистецтва України, Сумському художньому музеї, Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, Переяслав-Хмельницькому історико-культурному заповіднику, Чорноморському музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого, Миргородському краєзнавчому музеї. Основна ж експозиція розміщена в Полонському історичному музеї. Ще одна її дуже гарна робота, створена у тандемі з Феліксом Туровським, — набір для напоїв «Старий парк». З якою любов’ю зображені кожне дерево та кущик… Дуже вдало обраний глибокий зелений колір.
— Лірична робота!
— До речі, сьогодні Зінаїда Олексенко пише чудові вірші. За її словами, рими приходять несподівано, але часто від сумнівів і правок автора помирають. Джерелом натхнення найчастіше служить краса навколишньої природи. Один із чудових віршів «Вічне коло» присвячений порцеляні.
Глино!
Чудо Землі моєї!
Наших тіл віковічне лоно.
Вийшла з тебе
Й піду у тебе —
У надійні твої долоні.
І можливо,
В руках майстерних
Я ще раз сюди вернуся,
Може, глеком,
А може, вазою
У людському житті
Озвуся…
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найколоритніші статуетки на тему моди.
Фото у заголовку М. Пилипчук, О. Шевченко. Чайний сервіз «Поліські наспіви». Коростенський ФЗ. 1993
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк