Осінь надихає митців на створення чудових творів мистецтва. Відомий письменник Альбер Камю писав: «Осінь — це друга весна, коли кожен листок — квітка». А знаменитий художник Вінсент Ван Гог відзначав: «Поки триває осінь, у мене не буде достатньо рук, полотна та фарб, щоб малювати чудові речі, які я бачу».
Українські митці-фарфористи особливо люблять цю пору року. Їхні робота — ода осені, про яку Леся Українка писала:
«Як для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір».
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про осінні мотиви у творчості українських митців-фарфористів.
- Чимало людей вважають осінь найромантичнішою порою року, коли листя стає золотим, а по вікнах починає барабанити дощ, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Інші ж не поділяють цього погляду, оскільки осінь — пора важкої роботи на полі, холодних вітрів та часто надто похмурої погоди. Та як би то не було, ця пора року, як і всі інші, по-своєму прекрасна. До речі, звична нам осінь характерна далеко не для усіх куточків нашої планети, як, наприклад, і сніжна погода. Отож, варто насолоджуватися тим, що нам дарує природа.
— В Україні осінь красива, як писанка. Її барви та аромати дуже привабливі. Тож надихають митців на створення творів мистецтва. А які роботи вітчизняних фарфористів на тему осені ви вважаєте найколоритнішими?
— На мою думку, одна з кращих робіт — ваза «Осінь»: це створена скульптором Владиславом Щербиною форма «Ліра» у розпису художниці Юлії Красної. Джерелом натхнення мисткині став Національний музей народної архітектури та побуту України.
— Форма вази «Ліра» була спеціально створена для цього розпису?
- Ні. Владислав Щербина створив її ще у 1975 році. Слово «ліра» багатозначне. Воно означає не тільки музичний інструмент, але й є символом поетичності та ліричності. У Давній Греції цей музичний інструмент був надзвичайно популярним. Під звуки ліри декламували поезію. Звідси походить і слово «лірика». Осінь — опоетизована пора, тому таке поєднання форми та розпису дуже вдале. Пейзаж садиби цікаво розглядати у деталях. Селянська хата, млин в оточенні жита, яке є символом життя та життєвого благополуччя… Соняшники — символ Сонця, праці й достатку, сили й добробуту… Калина — метафора краси та рідного дому.
— Колоритна робота!
- Дощ, пожовкле листя, дівчина під парасолькою зображені Юлією Красною на популярній у мистецьких колах формі вази модельника Віктора Сперкача. Осінь чарівна за будь-якої погоди. А настрій у неї може бути, як у примхливої красуні, різний. То лагідний та сонячний, то раптово зірветься вітер та піде дощ, то легкий морозець зненацька нагадає, що зима вже не за горами. Мисткині вдалося відтворити у роботі подих вітру. Подивіться на листочки на дереві, на плаття дівчини…
— Попри те, що осінній вітер у дощову погоду, зазвичай пронизливо-холодний, у настрої роботи відчувається якась надзвичайна легкість… Тож осінь зачаровує.
- Справді. Ще одна чудова робота мисткині — таріль «Київ». Жовте та багряне листя неначе підсвічує красу старовинної архітектури. Кияни можуть впізнати на порцеляновій картині улюблені місця біля Золотих воріт. Юлія Красна народилася у Києві, дитинство її пройшло у Львові. Вона закінчила художню школу та Львівську академію мистецтв. Навчалась на факультеті кераміки. З 1984 року працювала художником на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Мисткиня створювала малюнки для чайних та кавових сервізів та блюд.
— Краса!
- А от блюдо Юлії Красної «Осінь» (фото у заголовку — Авт.). Воно розповідає нам про осінні метаморфози у природі. На зміну густим зеленим кронам дерев приходять яскраві багряно-червоні «шапки» з листя, яке потім і зовсім опаде. Лише голки хвойних дерев залишаються вічнозеленими… До речі, згідно з повір’ям, спійманий восени листочок, що падає з дерева, приносить удачу. Отож, спіймавши листочок, посміхніться і вірте у те, що вас чекає щось приємне, хороше.
— Чудова та надихаюча прикмета!
— А нещодавно прочитала ось про що. Американські вчені у межах одного дослідження зібрали дуже цікаву статистику. Виявляється, ті, хто народився восени, у середньому живуть довше ніж народжені в інші пори року. З чим це пов’язано, поки наука відповіді не дає, проте факт залишається фактом.
- Надзвичайно цікава серія робіт Олени Жернової «Пори роки», — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. - Як відомо, цикли робіт на цю тему створювали у живописі Пітер Брейгель старший та Нікола Пуссен, а у музиці — Антоніо Вівальді. Олена Жернова — знаний український майстер декоративно-прикладного мистецтва. Осінь у роботах одеської мисткині асоціюється, перш за все, з красою українського села. Вона у барвах неба, солом’яної стріхи, тину, пожовклої трави, листя дерев…
— Можна милуватися цією красою нескінченно…
- Це варто робити, не занурюючись з головою у повсякденну рутину. Зверніть увагу, що кожен пейзаж доповнений флористичним орнаментом в осінній палітрі барв. Авторський орнамент доповнений рядками поезії відомого українського поета Максима Рильського. На одній із робіт ми бачимо орнамент з листя дубу та жолудів та рядків вірша «Запахла осінь в'ялим тютюном». Ці роботи надзвичайно вишукані.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою порцеляни Людмилою Карпінською-Романюк про те, що українські майстри для створення фарфорових квітів розробили власну технологію із застосуванням рослин.
Фото у заголовку Ю. Красна. Декоративне блюдо «Осінь». Київський ЕКХЗ. 1995
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк