Російський диктатор погрожує застосувати ядерну зброю, якщо Захід дозволить Україні використовувати зброю, яку він постачає Києву, на російській території — без обмеження дальності. Однак це саме те, чого вже кілька тижнів вимагає український президент Володимир Зеленський.
путін побоюється такого розгортання, тому зараз він пов'язує його з ядерною загрозою, пише видання t-online.de.
У середині вересня путін вже заявляв, що вважатиме союзників Києва по НАТО стороною у війні, якщо будуть зняті обмеження на дальність польоту озброєнь. Тепер 71-річний автократ ще більше закручує гвинт ескалації. Адже використання західної зброї на російській території підпадало б під дію міжнародного права. Вони б суттєво допомогли Україні стримати віроломну повітряну війну путіна проти українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільного населення. Однак союзники по НАТО остерігаються ескалації з боку росії.
путін знає це дуже добре. Він є майстром психологічної війни, провівши роки в КДБ та спеціалізуючись на маніпулюванні та залякуванні політичних ворогів.
«Коригування ядерної доктрини слід розглядати скоріше як символічний акт готовності путіна посилити використання ядерної зброї. Однак це не обов'язково є вираженням його готовності фактично застосувати цю зброю», — проаналізував Науково-дослідний інститут проблем міжнародної безпеки (RUSI) ще у 2022 році, коли путін щойно розпочав війну в Україні й вперше пригрозив Заходу ядерною війною.
Відтоді путін і його пропагандисти майже рефлекторно малюють сценарії ядерного жаху. Показово, що войовничі згадки про російський ракетно-ядерний арсенал завжди з'являються тоді, коли Захід вкотре втягується у жорсткі дискусії про заходи допомоги Україні, які можуть реально зашкодити росії. Або коли росія відстає на полі бою, як восени 2022 року, коли російська армія зазнала серйозних територіальних втрат в Україні.
Горезвісне брязкання шаблями має на меті залякати уряди, але ще більше — населення на Заході, і створити настрої, які слугують проросійським інтересам. «Ці „ігри розуму“ кремля покликані сприяти невпевненості західних урядів», — пише Девід Р. Шедд, колишній директор розвідувального управління Міністерства оборони США (Defence Intelligence Agency) у статті для спеціалізованого журналу «Foreign Policy».
«путін знає, що ніщо не діє на Захід краще, ніж ядерна загроза, — аналізує експерт з питань розвідки Шедд. — путін покладається на страх перед ядерною ескалацією, щоб паралізувати прихильників України у Вашингтоні, Берліні та інших місцях. Результатом є політика умиротворення через страх загнати путіна занадто далеко в кут».
Канадський психолог Тоні Волк якось заявив у зв'язку з погрозами путіна насильством: «Коли я дивлюся на ситуацію, що розвивається в Україні, я не можу не усвідомлювати, що російський президент поводиться як шкільний хуліган — хоча й такий, що має доступ до ядерної зброї».
І, як це зазвичай буває з такими хуліганами, він обрав жертву, яка не в змозі захистити себе сама (Україна) і тому залежить від допомоги великих хлопців (НАТО), але які поки що не наважилися захистити жертву належним чином, каже Волк. На думку психолога, в такій ситуації є лише дві можливості: «Або задирака поступається і визнає переваги переговорів, або хтось показує йому межі».
Однак поки що росія не готова робити ні того, ні іншого.
Автор Філіп Шорт, який написав ґрунтовну біографію путіна, згадує ще одну історію, яку російський правитель полюбляв розповідати останніми роками. Про щура, якого загнали в кут. Усе це сталося в юності путіна в Санкт-Петербурзі. Тоді він разом з іншими хлопчиськами дражнив щура, провокував його палицею і штовхав у кут. Несподівано тварина відреагувала агресивно і практично стрибнула путіну в обличчя. Це так налякало майбутнього диктатора, що він втік і забарикадувався у своїй квартирі.
Ця історія вже давно стала частиною путінської легенди. Однак її інтерпретували таким чином, що путін — це щур, який агресивно реагує, коли його заганяють у кут.
Історія — це одне, а політична дія — зовсім інше. Але навіть під час війни в Україні путін досі не супроводжував свої іноді агресивні заяви проти Заходу діями — ні постачання танків, ні постачання крилатих ракет, таких як Storm Shadow або Himars, ні постачання винищувачів F16. Навіть коли в серпні Україна вторглася в російську Курську область, кремль спочатку не відреагував на це. Це спонукало українського президента зауважити, що знамениті «червоні лінії», про які весь час говорить світ, не можуть існувати для путіна.
Аліна Полякова, президент Центру аналізу європейської політики, приходить до схожого висновку. «Жодного разу, коли Захід кидав виклик росії у військовому плані або за допомогою санкцій, не було жодного „пекла“», — сказала вона в інтерв'ю виданню The Atlantic.
Експерти Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), незалежного американського аналітичного центру, також підкреслюють, що путін готовий до всього, особливо у своїй риториці. Вони проаналізували всі російські ядерні загрози за останні два з половиною роки у своєму ретельному дослідженні. Вражає те, що воєнна риторика завжди була найсильнішою, коли кремль перебував під найбільшим тиском у військовому плані, а небезпека того, що путіна не розрахують всередині країни, зростала. Тому цілком ймовірно, що путін продовжить ескалацію риторики.
«Однак ядерна риторика росії, схоже, є відповіддю на міжнародний тиск, — зазначають експерти. — Захід повинен чітко реагувати на попередження і закликати росію до деескалації — не відмовляючись від свого суверенітету. Тому що є ще дещо, на що слід звернути увагу. кремль, схоже, також стурбований своїм міжнародним іміджем: на міжнародних форумах російські офіційні особи заперечують, що країна погрожувала застосувати ядерну зброю, і часто приймають порівняно заспокійливий тон, коли говорять з незахідними ЗМІ про ядерні ризики».
Раніше міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі висловився, як треба ставитися до погроз президента росії володимира путіна.