Мабуть, одним із найвідоміших музичних творів, присвячених порцеляні, є пісня Porcelain знаменитого американського музиканта Мобі. Випущена у 2000 році, композиція стала одним із успішних синглів та візитівкою співака. Чому твір має таку назву, Мобі не пояснив, проте очевидно, що оскільки мова у пісні йде про людські стосунки, то іноді їх дійсно можна порівняти з тендітним фарфором, який дуже легко розбити та надзвичайно складно, а іноді практично неможливо, відновити. Пісня Porcelain звучить у фільмі «Пляж», де грає знаменитий Ді Капріо. Мобі вважає, що ця кінокартина посприяла її популяризації.
А чи багато творів присвячували митці-фарфористи музиці? Такої статистики, на жаль, не існує, проте очевидно, що набагато більше, ніж музиканти фарфору. Цікаво, що у розписі сервізів не зображені піаністи, скрипалі, гітаристи та їхні музичні інструменти, образи здебільш алегоричні. Чути музику моря та саду дано далеко не кожному — лише справжньому митцю.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про те, як «звучать» симфонії, серенади та романси у порцеляні.
- Слово «симфонія» з грецької мови перекладається як «співзвучність», — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — І дійсно, звучання безлічі інструментів в оркестрі лише тоді можна назвати музикою, коли вони співзвучні, а не видають звуки кожен сам по собі. Декоративна ваза «Морська симфонія», висота якої більше ніж півметра, вражає красою. На медальйонах, що прикрашають форму, створену Костянтином Олійником, художник Олександр Шевченко зобразив шторм на морі. Хвилі, що б’ються об скелі, вітер та грім — все це об’єднується у морську симфонію. Художник невипадково обрав лилово-фіолетову кольорову гаму. Вона передає напруженість моменту і навіть деяку містичність: сила природи незбагненна.
— Симфонію у музиці іноді порівнюють із драмою та романом у літературі.
- Саме у цій роботі стільки драматизму! Подивіться на небо та хвилі — хто хоч раз спостерігав шторм на морі, можуть пригадати свої відчуття тривожності та навіть деякого страху перед могутністю природи. У такі моменти людина відчуває себе піщинкою Всесвіту. Зовсім іншу за «звучанням» симфонію у фарфорі створила на формах Миколи Трегубова Раїса Дмитрук. Цей сервіз «Симфонія» — квіткова симфонія. Порцеляновий сет витончений, як музичний шедевр! Кожна форма, фарба та деталь у сервізі точні, як ноти у музичному творі.
— Помітила, що музичні назви мають чимало сервізів, створених українськими митцями.
— Це справді так. Сервізи для кави (фото у заголовку — Авт.) та чаю Зінаїди Олексенко «Серенада» стали візитівкою Полонського фарфорового заводу. Неймовірне сяйво глибокого чорного кольору нагадує небо пізнім вечором, коли закохані юнаки співали серенади під вікнами коханих. Золотисті фантазійні квіти асоціюються із зорями. Сервізи Зінаїди Олексенко приваблюють своєю витонченістю та елегантністю, як знамениті серенади Моцарта та Шуберта. Ці два сервізи — окраса моєї колекції. Пити чай та каву з таких чашок — справжнє задоволення. А якщо у цей час ще й звучить музика…
— Такі сервізи достойні бути окрасою королівських палаців. До речі, наскільки мені відомо чорні сервізи у ті часи зустрічалися доволі рідко. Це сьогодні вони дуже популярні.
- Справді. А от ще один фарфоровий сервіз «Серенада» видатних фарфористів Ніни та Миколи Пилипчуків. Він вишуканий, як музика кохання. Коли милуюся ним, згадую відому притчу. На дзеркальній гладі лісового ставка розквітла чарівна квітка — латаття. Зачарований її красою соловейко присвятив їй серенаду. Як він співав для неї, сидячи на гілці! Це була серенада кохання. Чудова мелодія зачарувала весь ліс. Почувши її, кожна «наречена» — лупата жабка та незграбна гусениця — у ці хвилини вслухалася у лагідне звучання серенади і щиро вірила, що цю пісню кохання соловейко виконує саме для неї.
— Чудова притча!
- Вона про те, що краса породжує красу. І про це завжди повинні пам’ятати люди, якщо хочуть зробити світ, у якому ми живемо, кращим. Сервіз «Серенада» Ніни та Миколи Пилипчуків дуже ніжний, як перше почуття.
— Які ще музичні жанри знайшли втілення у назвах сервізів?
- Наприклад, сет для дачі, розписаний Наталією Галушко-Аксьоненко на створених Костянтином Олійником формах, має назву «Романс». Романс — ліричний музичний твір. Тож і сервіз «Романс» налаштовує на лірику, як і природа на дачі, де повітря влітку та восени сповнене ароматів квітів та фруктів, а у вечірній тиші чути чудові пісні цвіркунів. Сервірувати вечерю на дачі таким посудом — чудова ідея. Важливо не забувати, що кожна мить життя безцінна.
- Ще один дуже гарний столовий сервіз, розписаний Раїсою Дмитрук — «Чарівна сопілка», — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Автор форм — Микола Трегубов. Сопілка — один із найдавніших музичних інструментів. Вона була і є дуже популярною в Україні. У гуцульських оселях зазвичай була не одна сопілка. На ній вміли грати практично всі чоловіки. Чарівна сопілка зустрічається у казках та легендах. Тож і сервіз вийшов казково гарний. Музика завжди надихає митців. Чимало з них створюють красу саме під її впливом.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, як створювався єдиний в Україні музей порцеляни.
Фото у заголовку З. Олексенко. Кавовий сервіз «Серенада». Полонський ФЗ. 1988
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк