20 жовтня у Молдові відбулися президентські вибори, а також конституційний референдум щодо європейської інтеграції країни. Результати виявилися несподіваними.
Так, чинна президентка Молдови Мая Санду, яка підтримує Україну у війні з росією, лідирує у першому турі президентських виборів. За підрахунками 97,88% протоколів вона отримала трохи більш як 41% голосів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії (ЦВК) республіки.
Друге місце зайняв звільнений генпрокурор Олександр Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії — понад 26%. Замикає трійку лідерів Ренато Усатий — трохи більше ніж 13%.
З огляду на результати, країну очікує другий тур президентських виборів, оскільки ніхто не набрав більш ніж 50% голосів. Він запланований на 3 листопада, де зійдуться проєвропейська Санду та проросійський Стояногло.
Також, за даними молдовської ЦВК, після підрахунку 99,46% бюлетенів, було підтверджено позитивну відповідь громадян Молдови на конституційному референдумі щодо вступу в ЄС. Щоправда, з дуже незначним відривом. Різниця в голосах між прихильниками та противниками склала всього 12 243.
Згідно з результатами, відповідь «так» на референдумі щодо внесення євроінтеграційного курсу у конституцію дали 50,41% виборців, а відповідь «ні» — 49,59%. Тепер в основному законі Молдови з’являться норми про її європейську інтеграцію.
Такий позитивний результат молдованам забезпечила… діаспора. Тільки після надходження даних із закордонних дільниць, де проживає проєвропейськи налаштоване населення, результат змістився на користь євроінтеграторів. Тобто голоси молдован, які проживають в ЄС, США та Канаді, неабияк посприяли скороченню розриву.
Самі мешканці Молдови виступили проти зближення країни з ЄС. Сумно, але навіть у Кишиневі проти європейського майбутнього виступили 44% виборців, тобто майже половина жителів столиці. У найбільш проросійському регіоні Гагаузії негативних відповідей було 95%.
«Народ Республіки Молдова висловився, і більшість підтримала європейський шлях. Я хотіла б подякувати всім, хто прийшов на вибори. Де б ви не голосували — в Сороках, Кишиневі, Штефані Воде, Мілані чи Дубліні, віддавали свій голос на світанку чи пізно вночі — ви обрали те, що Молдова повинна рухатися до миру і процвітання», — ідеться в промові Санду.
За словами політикині, деякі молдавани справді не розуміють, що таке ЄС, але були й ті, хто продав голоси. Вона вважає, що легше випробовувати методи підкупу на таких маленьких країнах, як Молдова.
«Те, що сталося вчора і протягом останніх двох років, є наступом на нашу демократію і свободу нашого народу. Напад на прагнення нашого народу бути частиною європейської сім'ї миру», — зазначила Санду.
Чинна президентка Молдови звернулася до громадян та закликала їх голосувати та висловити свою позицію у другому турі виборів президента.
«Наше європейське бачення має стати щитом від агресії. Залишмо політичні розбіжності осторонь до завершення виборів. Розгляньмо наші скарги тоді, коли демократія та наш європейський шлях більше не будуть під загрозою», — сказала Санду.
Депутат Європарламенту від Румунії Зиґфрід Мурешан, який очолює комітет зі зв’язків парламенту, заявив, що результат референдуму «є перемогою народу Республіки Молдова та поразкою росії». Він підкреслив, що забезпечить підтримку з боку ЄС євроінтеграційному процесу країни (нагадаємо Україна та Молдова отримали статус кандидата на вступ у ЄС влітку 2022 року).
21 жовтня, під час під час брифінгу у Брюсселі речник Європейського Союзу Пітер Стано заявив, що президентські вибори в Молдові, як і голосування на референдумі щодо європейської інтеграції крани, відбулися в умовах безпрецедентного втручання та залякування з боку росії та її проксі.
Він зауважив, що зовнішнє втручання та інформаційні маніпуляції росії проти Молдови мають багато «облич та форм», і вони застосовувалися проти країни задовго до дня голосування. Зокрема, це стосується спроб купівлі голосів виборців, які підтверджуються даними уряду країни. Крім того, росія та її проксі почали поширення своєї пропаганди на території Молдови задовго до виборів, а не в останні дні або тижні перед ними. У відповідь на таку підривну діяльність півтора року тому ЄС започаткував цільову місію партнерства з Молдовою, головним призначенням якої є підвищення стійкості Молдови та її здатності протистояти зовнішнім втручанням та інформаційним маніпуляціям.
«Після початку злочинної агресії росії проти України Молдова також опинилася під ударом… ЄС отримує таку інформацію від влади Молдови, від делегації ЄС та від країн-членів, які мають посольства в країні. Тож ми маємо можливість отримувати (достовірну) інформацію, з якою працюємо, і ми можемо говорити, що Молдова постає перед дійсно безпрецедентними спробами залякування та зовнішнього втручання з боку росії та її проксі», — заявив речник ЄС.
У кремлі традиційно «категорично відкинули» звинувачення у втручанні у виборчий процес в Молдові.
Раніше віцепрем'єрка Молдови з питань євроінтеграції Крістіна Герасимов заявляла, що росія витратила близько 100 мільйонів євро на дезінформаційні кампанії та операції з дестабілізації, намагаючись зірвати президентські вибори в країні та референдум щодо її європейської інтеграції. А президентка Молдови Мая Санду звинуватила росію у спробі державного перевороту і назвала її «загрозою безпеки».