Наприкінці цьогорічного сезону археологічних розкопок біля знаменитого Більського городища неподалік селища Котельва Полтавської області сталася сенсація: було знайдено уламок античної амфори IV століття до нашої ери з рідкісним клеймом майстра. Досі за понад 70 років наукових досліджень в межах Більського мікрорегіону подібних артефактів не виявляли.
Невеликий уламок ручки античної амфори в наших краях — суцільна загадка для українських вчених. За характерним кольором і структурою глини вони визначили, що амфора була виготовлена майстром, який жив на острові в Егейському морі Фасос (сучасна назва Тазос), що належить Греції. Колись острів був центром виробництва такого глиняного посуду. А населення на тій території під селищем Котельва, де був знайдений шматочок ручки амфори, скоріш за все, займалось землеробством, а не торгівлею.
— Тому ми поки що не можемо достеменно сказати, що там робила ця ручка, — жартує директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост. — Звісно, розпочали пошук аналогів артефакту. Вже передивилися багато матеріалів у межах Більського мікрорегіону, скіфські пам'ятки лісостепу та степу, які досліджувалися, але, на жаль, нічого подібного не виявили.
За словами Ігоря Короста, інформацію про недавню знахідку під Котельвою підхопили європейські ЗМІ, а він особисто цікавився в європейських вчених аналогами амфор, однак поки ніякої ясності в цьому питанні немає.
Вчені не можуть також розшифрувати клеймо, що стоїть біля самого зламу. Як воно читається і що означає, розгадати важко. Тому це буде ще предметом дослідження. Складність дослідницької роботи полягає в тому, що на Фасосі жило дуже багато гончарів, і кожен з них мав своє клеймо. Ба більше, тодішні майстри за тамтешньою традицією фактично щороку змінювали клейма. Тож знайти аналог цієї ручки чи цілого виробу буде надзвичайно складно.
Учасник археологічної експедиції, старший науковий співробітник Музею археології Харківського державного університету ім. В. Н. Каразіна, спеціаліст з античних виробів Станіслав Задніков говорить:
— Цінність знахідки в тому, що фасоське клеймо вперше було знайдено не на самому Більському городищі — найбільшому поселенні скіфського часу (кінець VIII — початок III століть до нашої ери), а в його окрузі, в урочищі «Старий кар’єр», що розкинулося трохи далі на північний схід від городища й практично примикає до Котельви з півночі. Ми вже три роки досліджуємо його, проте нашарувань скіфської епохи IV ст. до н. е., яким датується ручка, на цьому поселенні досі не виявляли. Раніше археологи натрапляли тут на старожитності скіфського часу, а також на окремі житлові й господарські об'єкти, але всі вони датуються VI-V ст. до н.е. Тепер ось трапилася ручка амфори з клеймом IV століття, тобто вона молодша за всі попередні археологічні знахідки. Можливо, щось проясниться у наступні польові сезони.
Клейма (мітки) на амфорах — це найважливіше археологічне джерело для датування предмета, а також культурного шару, в якому він знайдений. Тож учений впевнено говорить, що за деякими ознаками встановити точну дату виготовлення амфори, від якої вцілів лише шматочок, можна буде досить точно. Похибка становитиме не більше як рік чи десять років.
Про результати дослідження артефакту науковці підготують окрему публікацію.
Читайте також: «Наша суперзнахідка у Києво-Печерській лаврі пов’язана з детективною історією»: археологи про своє несподіване відкриття
Археологи допускають, що рано чи пізно, досліджуючи «Старий кар’єр», вони виявлять нашарування IV століття до нашої ери. Адже навколо Більського городища спостерігався розквіт інших поселень, тому все треба розглядати у взаємозв'язку.
— Антична кераміка, яку тисячоліттями зберігає наша земля, — це ознака розвиненості цієї території у минулому, — говорить Ігор Корост. — У якесь слаборозвинуте поселення античний імпорт не потрапляв би. Тобто тут відбувався торговельно-економічний обмін, і таким чином сюди могла бути завезена амфора, уламок якої й знайдено. Ми зі Станіславом Задніковим з великою імовірністю допускаємо, що з часом ця територія нас іще здивує артефактами пізнішого періоду, а саме — IV століття до нашої ери.
Урочище «Старий кар'єр» об’єктом культурної спадщини й археологічних досліджень стало не так давно. Його розкопки почалися після того, як у березні 2022 року військові повідомили співробітникам Історико-культурного заповідника «Більськ», що їм зустрічається в цій місцевості багато різної кераміки. По теплу, коли загроза наступу російських військ з боку Сумщини минула, археологи розпочали вивчення місцевості. Вона дійсно була «нашпигована» великою кількістю керамічних уламків та різних об'єктів, як і на Більському городищі.
— Ці два поселення розділяє Ворскла: городище знаходиться на правому березі річки, а «Старий кар'єр» — на лівому, — продовжує Ігор Корост. — Прадавня Ворскла була судноплавною, й греки доставляли в ці краї свій крам, швидше за все, водними артеріями.
До речі, туристи нас часто запитують, яким чином древні люди збудували такі потужні вали й рови навколо городища. Чи мали вони лопати? Ми нічого не можемо певно на це відповісти, оскільки не знаходимо археологічних доказів існування лопат. Траплялися знаряддя, схожі на сучасні сапки чи кирки, тому можна допустити, що пращури добували ними землю й насипали її в кошики з лози, а потім переносили на будівельні об’єкти…
За час масштабних розкопок на «Старому кар’єрі» були виявлені житлові та господарські об’єкти епохи бронзи та скіфського часу. Серед артефактів — переважно кераміка, але подекуди траплялися й вироби з металу.
З матеріалів нашої ери на «Старому кар’єрі» дуже рідко фіксуються знахідки XVII-XVIII століть. Цьогоріч, наприклад, було знайдено підкову, яка могла бути випадково втрачена.
Особливість поселення в тому, що воно багатошарове: на скіфський період нашаровується епоха бронзи. Серед старожитностей бронзової доби вирізняються матеріали, характерні кільком культурно-історичним спільнотам. Поки що важко сказати, як ці спільноти уживалися, як контактували між собою жителі. Щоб можна було дати відповіді на ці питання, дослідникам треба ще два-три роки, а краще років зо п’ять попрацювати на цій території.
Загалом наукові дослідження Більського городища та його округи проводяться вже понад 70 років. І щоразу археологи знаходять тут щось цікаве: золото скіфів, прикраси, зброю та посуд, а також чимало поховань, що датуються серединою VI століття до нашої ери.
Дослідження «Старого кар’єру» відбуваються за фінансової підтримки міжнародних партнерів — Німецького археологічного інституту та Міжнародного альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів «ALIPH Foundation».
Щороку чи раз на два роки науковці за результатами досліджень влаштовують виставки, на яких представляють нові археологічні знахідки. Наразі у галереї мистецтв Полтавського художнього музею демонструється виставка артефактів, знайдених у 2022−2024 роках. Уламок ручки древньої амфори з клеймом до неї не потрапив, оскільки був знайдений зовсім недавно та поки що зберігатиметься у фондах Історико-культурного заповідника «Більськ». Тож для огляду громадськості він буде доступний не раніше, аніж через рік. До того часу, швидше за все, про унікальну знахідку з’явиться більше інформації.
Читайте також: З власної волі віддав державі скарб, якому понад 2 тисячі років: древні прикраси переселенець з Маріуполя знайшов на Тернопільщині
Нагадаємо, що Більське городище ототожнюється вченими з древнім містом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот. Археологічні дослідження підтверджують, що за скіфської доби на цій території існував політичний, економічний та культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського лісостепу.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, що на території Києво-Печерської лаври знайшли скарб. Причому поталанило фізику, який допомагав археологам.
Фото надані Ігорем Коростом