Люстри та світильники вже давно стали символом домашнього затишку. Вони виготовляються з різноманітних матеріалів. Особливо вишукані порцелянові плафони. Одна з найвідоміших у світі порцелянових люстр була створена у вісімнадцятому столітті видатним німецьким скульптором знаменитої німецької мануфактури Meissen Кендлером. Двоярусна конструкція декорована квітами та фігурками ангелочків. Кілька років тому вона послужила джерелом натхнення для створення «Райської люстри» відомою сучасною американською мисткинею Кріс Антеман у співпраці з мануфактурою Meissen.
До речі, на світових аукціонах коштовні старовинні люстри продаються за мільйони доларів. Цінності їм додають імена їхніх авторів — знаменитих дизайнерів, а також володарів — королівських персон, відомих у світі політиків, кіноакторів, співаків.
Українські фарфористи теж створювали оригінальні світильники. І нехай ці вироби не такі дорогі, проте теж варті уваги.
Про найкрасивіші порцелянові світильники вітчизняного виробництва «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.
— Освітлення — одне з головних джерел комфорту, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Саме воно перетворює оселю на затишне місце для відпочинку. Фарфорові світильники випускалися українськими підприємствами нечасто, хоча порцеляна — ідеальний матеріал для створення плафонів люстр та нічників. Тонкостінний фарфор, з якого створено плафон, просвічується, і створює казкову атмосферу. Один з найкрасивіших світильників українського виробництва — елегантний та вишуканий світильник Баранівського фарфорового заводу. Вибір колірної гами невипадковий. Зелений у поєднанні з білим та золотим створюють атмосферу затишку. У візерунку — яблука, виноград та квіти. Такий світильник буде справжньою окрасою вітальні, якщо розмістити його на журнальному столику, у спальні — на тумбі, в передпокої — на комоді.
— Краса!
— В Баранівці працював сильний творчий колектив. Чимало виробів цієї мануфактури експонувалися на міжнародних виставках у США, Канаді, Франції, Німеччині та інших країнах світу. У 1950-х роках завод мав надзвичайно широкий асортимент продукції. Поміж раритетних виробів Баранівського фарфорового заводу можна зустріти й досить незвичайні настільні світильники, декоровані фігурками рибок та собачок.
— Мабуть, такі світильники особливо подобаються дітям.
— Безумовно. А от світильник «Папуга» з піднятим чубком з пір’я. Він випускався Городницьким фарфоровим заводом. Такий нічник стане у пригоді, якщо малюк боїться спати в темряві. Плафон нагадує іграшку, тож діятиме на дитину заспокійливо. Приємне підсвічування налаштує дитину на сон. А батькам буде зручно навідуватися в кімнату до малюка, щоб поправити ковдру.
— До того ж такий нічник — окраса інтер’єру дитячої кімнати чи спальні.
— Він дуже колоритний. Також мені подобається світильник «Затишок» Миколи Лампеки. На жаль, створений в роки згасання випуску виробів заводу світильник широко не тиражувався, хоча того вартий. Микола Лампека — художник декоративної кераміки, скульптор, член Національної спілки художників України, лауреат Премії імені Катерини Білокур. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Упродовж 1982−1997 років працював на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, з 1997-го по 2000 рік викладав у Київській дитячій академії мистецтв. З 2000 року був викладачем у Київському інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука. З 2008 року — доцент кафедри графічного дизайну Інституту дизайну і ландшафтного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
Митець працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Микола Лампека є учасником всеукраїнських та міжнародних художніх виставок. Окремі роботи митця зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України, Музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Білого у Чорноморську.
Читайте також: «Українські митці відтворили музику у фарфорі. Чимало сервізів мають музичну назву», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— Знаю, дуже стильні світильники створила харківська мисткиня-керамістка Лара Антонова.
— Так. Лара Антонова — членкиня Національної спілки художників України, лауреатка численних мистецьких премій, зокрема й міжнародних. Її роботи зберігаються у Харківському художньому музеї, Національному музеї-заповіднику гончарства в Опішні, Міжнародному музеї кераміки в Чехії… З 1985-го по 2006 рік вона працювала на Будянському фаянсовому заводі, де створила чимало цікавих робіт. Справжній шедевр — її ажурний фаянсовий сервіз «Роксолана». Світильники, створені Ларою Антоновою у 2018 році, були призначені для дитячого будинку, де вона навчала дітей мистецтва кераміки. Комплект з двох плафонів називається «Веселі спогади дитинства». В основі дизайну — малюнки Лари Антонової на дитячу тематику. Ці плафони випромінюють радість дитячого сприйняття світу.
— Як вписати вінтажний світильник в інтер’єр?
— Бажано, щоб у приміщенні хоча б один з предметів у чомусь перегукувався зі старовинним плафоном. Наприклад, дуже вишуканий вигляд матиме такий світильник у тандемі з вінтажною вазою або фоторамкою того ж періоду. У певних стилях доречно буде доповнити інтер’єр мереживними серветками або скатертиною ручної роботи. До речі, вінтажну люстру чи світильник не обов’язково купувати — можливо, такі речі збереглися у вас на дачі, тоді ви зможете їх органічно вписати у свій побут. Вінтажні світильники створять у вашій оселі по-справжньому казкову атмосферу.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур — зокрема, і вишукані вази. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала в інтерв’ю «ФАКТАМ» про створені українськими фарфористами статуетки за мотивами казок Андерсена, які стали золотою колекцією у світовому мистецтві.
На фото у заголовку світильник Баранівського ФЗ. 1950-ті
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк