Обмеження на удари по рф американськими ракетами залишаються, але Київ використовує атаки власних безпілотників, щоб завдати все більшої шкоди росії. Кілька разів за останні три місяці зграї зі 150 українських безпілотників пролетіли сотні кілометрів над територією росії, врізаючись у ракетні склади, стратегічні паливні резервуари, військові аеродроми й оборонні заводи. Українські чиновники та деякі з їхніх західних прихильників все частіше розглядають удари з великої відстані, як фактор, що змінює правила гри й може змусити путіна піти на переговори про прийнятний мир, пише The Wall Street Journal (WSJ).
Досі українські удари на великі відстані — які сягають аж до арктичних берегів росії на півночі й прикордонних з Казахстаном районів на сході — здійснювалися за допомогою зброї вітчизняного виробництва. Окрім безпілотників, Київ також націлив на росію крилаті ракети українського виробництва «Нептун», хоча і в значно меншій кількості. Хоча США та їхні союзники дозволили Україні воювати із західною зброєю в прикордонних регіонах росії, таких як Курська область, вони неодноразово відмовляли Зеленському в проханнях вражати більш віддалені російські цілі, такі як військові аеродроми, ракетами ATACMS або Storm Shadow, які були надані Києву.
«Коли тільки росія мала можливість завдавати глибоких ударів по об'єктах логістики та військової інфраструктури, в той час, як Україна обмежувалася лише прифронтовими цілями, це створювало величезну асиметрію на користь росії, — сказав Микола Бєлєсков, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, урядового аналітичного центру в Києві. — Тому зараз ми демонструємо свої можливості досить ефективними ударами. Динаміка працює на нашу користь, тому що той, хто завдає ударів, тримає ініціативу, а росії важко захищати свою величезну територію».
Україна розробляє свою ударну зброю дальнього радіуса дії в критичний момент війни. Російські війська, користуючись перевагою в живій силі та боєприпасах, продовжують повільно, але неухильно просуватися на східному Донбасі й випробовують українську оборону в південній частині Запорізької області. У Києві та серед багатьох його прихильників зростає переконання, що війна не може бути виграна лише в Україні, і що для її завершення необхідно завдати набагато більшої шкоди російській економіці та військовій інфраструктурі.
«Війна на виснаження на півдні та сході — це не та війна, яку Україна може вести й виграти в довгостроковій перспективі. Тому вони повинні з'ясувати, як змінити розрахунки путіна, — сказав депутат Джейсон Кроу, ветеран армії США, який, як і багато законодавців-демократів і республіканців, наполягає на тому, щоб адміністрація Байдена надала дозвіл на використання ПТРК на території росії. — Україна має право захищати себе, і це вимагає від них нанесення ударів — на території росії — по укриттях, базах і центрах військової логістики, які рф використовує для ударів по цивільному населенню в Україні».
Сенатор Роджер Вікер, провідний член Сенатського комітету з питань збройних сил, поскаржився в листі до президента Байдена цього місяця, що Вашингтон «підірвав» військову спроможність України. Він закликав Байдена накласти обмеження на використання Україною ПТРК на основі «типів цілей, а не відстані до кордону, який росія навіть не визнає», а також передати Києву «значну кількість» американських ПТРК, що перебувають на озброєнні.
Попередні погрози росії вжити заходів у відповідь на постачання американської зброї в Україну виявилися блефом. Але застереження путіна проти удару по росії західними ракетами дальнього радіуса дії належать до іншої категорії, застерігає Сем Чарап, голова відділу політики щодо росії та Євразії в аналітичному центрі Rand, що базується в Санта-Моніці, Каліфорнія.
«Це єдина чітка червона лінія, яку проклали росіяни. Якщо це станеться, на них чинитиметься тиск, щоб вони діяли відповідно до неї, просто через проблеми з довірою, які виникнуть, якщо вони цього не зроблять, — сказав Чарап. - Я можу собі уявити, що вони сприйматимуть удар за підтримки США по цілях в глибині росії як еквівалент російського удару по цілях в Польщі».
Україна вже досягла взаємного стримування з росією в морській сфері за допомогою ударів на великі відстані. Її атаки на Чорноморський флот росії та удари морських безпілотників по порту Новоросійська призвели до неформальних домовленостей, які дозволили минулого року знову відкрити Одесу для міжнародного судноплавства.
Зусилля зі стримування російських ударів по енергетичній інфраструктурі України також набирають сили після систематичних українських атак на російські нафтопереробні заводи та кілька великих російських електростанцій на початку цього року.
Український офіцер, який бере участь у дальніх атаках, розповів, що західні партнери часто беруть участь у перевірці цілей із суворими обмеженнями, щоб уникнути жертв серед цивільного населення, а також надають розвідувальні дані та дані спостереження для оцінки результатів цих ударів. За словами офіцера, деякий час українські безпілотники змушені були літати навколо російських міст, щоб випадково не врізатися в будівлі, не позначені на картах, і це обмеження було знято лише після того, як росія розбомбила київську дитячу лікарню «Охматдит» у липні.
Після нещодавньої хвилі нападів на аеродроми, склади зброї та запаси палива, увага Києва звертається до російської оборонної промисловості. За останні тижні було атаковано кілька оборонних заводів.
«Якщо росія почне втрачати виробничі лінії, якщо російські робітники почнуть думати, що по них можуть вдарити щоразу, коли вони йдуть на роботу, це може мати стратегічний вплив на здатність рф вести війну», — сказав Анатолій Храпчинський, топменеджер одного з українських оборонних виробників.
Раніше аналітики Інститута вивчення війни пояснили, на чому ґрунтується віра путіна у власну перемогу та чи відповідає це дійсності.