Російський ВПК прозвітував про постачання партії вироблених з нуля БТР-МДМ «Ракушка-М». З огляду на появу на передовій 70-річної техніки часів СРСР це можна було б розцінювати як успіх, але так тільки здається.
Виробник заявляє, що БТР-МДМ «Ракушка» — це єдина броньована машина, створена в сучасній росії, на якій була відпрацьована технологія десантування з літака з екіпажем на борту. Техніка вміщує 15 осіб, 13 з яких — десантники, а решта — екіпаж.
Також в росії заявляють, що «Ракушки» обладнані системами локального придушення ліній управління дронів та комплектами захисту верхньої півсфери. Також БТР-МДМ отримали комплекти зниження помітності у тепловому та радіолокаційному спектрі «Накидка», а також прилади нічного бачення механіка-водія.
Однак насправді це спроба гарної реклами для поганої техніки. Так, військовий експерт Андрій Харук стверджує, що «Ракушка» має низку мінусів:
- незручність для десанту: при малих розмірах та масі 15 осіб усередині БТРа напхані як шпроти у банку;
- розташування двигуна в кормі БТР означає, що люки для виходу десанту знаходяться в даху, а не ззаду, і вихід бійців під вогнем вкрай небезпечний;
- «Ракушка» дуже слабо озброєна й має лише два кулемети калібру 7,62 мм;
Нарешті мала вага БТРа — 13 тонн, корисна для десантування з повітря, означає дуже слабку броню, здатну захистити хіба що від стрілецької зброї. Все це робить «Ракушку» поганим засобом для проведення штурмових дій. Та й їх загальне число в росії не дуже велике — близько 100 одиниць, з яких мінімум 7 вже стали трофеями ЗСУ, а близько 25 були знищені.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що на передовій нещодавно була помічена ще одна дуже рідкісна російська техніка для ВДВ — легкоброньований бронеавтомобіль «Сармат-3», що також має безліч мінусів.
Фото з Вікіпедії