Хоч би хто переміг на виборах у США, початок роботи нової адміністрації має стати нагодою для серйозної переоцінки американської політики щодо війни в Україні. Адже цілком очевидно, що нинішній курс є нежиттєздатним і, якщо його продовжувати, рано чи пізно він призведе або до краху України, або до прямого втягування НАТО у війну з росією. Це дійсно зараз мовчазно визнають деякі американські коментатори, такі як Роберт Каган, хоча він не бажає говорити американцям, що вони повинні вступити у війну, щоб запобігти поразці України або досягти компромісного миру, пише видання The Nation.
Новини з української лінії фронту похмурі. Російський успіх ґрунтується на тому, що рф просто має набагато більші ресурси, ніж Україна, як у промисловості, так і в особовому складі. Вона змогла набрати сотні тисяч нових військовослужбовців, виплачуючи їм дуже високі зарплати, що в шість разів перевищують середню зарплату в регіонах, звідки вони призиваються. Більше західного озброєння матиме вирішальне значення, і справді, якби частина цього озброєння була надана у 2022 році, коли російські збройні сили перебували в серйозному безладі, це могло б призвести до набагато більшого успіху України. Однак зараз російська перевага настільки велика, що західні постачання можуть мало що змінити.
Західна промисловість не може виробляти нічого подібного до тієї кількості артилерійських снарядів, яка потрібна Україні. США не можуть забезпечити достатню кількість систем протиповітряної оборони для України, а також зберегти достатню кількість для можливої війни з Китаєм. І НАТО не може готувати більше солдатів для України. Уряд Німеччини вже заявив, що заморожує військову допомогу, наступного року скоротить допомогу Україні майже наполовину, а до 2027 року — більш ніж на 90 відсотків.
Зіткнувшись з цією реальністю, західні прихильники беззастережної підтримки повної перемоги України впадають у дедалі більший відчай. На початку цього року такі люди, як відставний генерал Бен Годжес, говорили, що успіх українських ракет і безпілотників у витісненні російського Чорноморського флоту з його баз у Криму означає, що вони також можуть витіснити російську армію з Криму та якимось чином повернути його Україні (після того, як у червні 2023 року він зазначив, що Україна може «звільнити Крим до кінця літа»).
«Потім нам сказали, що (справжнє, але дуже обмежене) українське вторгнення в Курську область росії стало переломним моментом у війні, — пише видання. — Тепер нам кажуть, що дозвіл Україні запускати по росії ракети, керовані американськими супутниками, дозволить Україні трансформувати війну. Це правда, що українські війська з величезним завзяттям змушують росіян просуватися дуже повільно й завдають їм важких втрат. Разом із втомою від війни, яку відчуває значна частина російського населення, та економічними проблемами росії, це може дозволити Україні досягти мирного врегулювання, яке б обмежило російські територіальні здобутки і, хоча й виключило б членство у НАТО, дозволило б Україні в певний момент у майбутньому претендувати на членство в Європейському союзі. Це було б дуже боляче для українців, але це все одно було б великим тріумфом в історичному плані та набагато кращим, ніж те, що вони, ймовірно, отримають, якщо війна продовжиться. Заголовки на кшталт „Україна повинна переломити ситуацію, перш ніж зможе вести переговори“, безглузді, якщо мається на увазі не лише впертий бойовий відступ, але й відкидання росіян назад», — йдеться у публікації.
Більш переконливий аргумент, висунутий, наприклад, Іваном Крастєвим у Financial Times, полягає в тому, що в умовах наступу російської армії путін не має жодних стимулів шукати миру; і що його пропозиція про припинення вогню в обмін на виведення українських військ з міст Запоріжжя та Херсона (на які претендує, але не окупувала росія) є абсолютно неприйнятною.
«Це вірно, але контраргумент полягає в тому, що ми не можемо дізнатися, які російські умови є абсолютними, а які обговорюваними, доки не вступимо в переговори з росією; а старт переговорів не означає прийняття початкових російських умов, — зазначає автор публікації. — Зробімо цю пропозицію в приватному порядку та подивимося, якою буде реакція москви. А ще краще — уповноважити нейтральні держави, такі як Індія та Бразилія, робити такі мирні пропозиції росіянам. Враховуючи зусилля, які російський уряд доклав, щоб задобрити ці держави й «світову більшість», йому буде дуже важко відкинути мирну ініціативу з їхнього боку.
Західна підтримка України повинна надходити під час переговорів, щоб українські сили могли продовжувати повільно відступати і завдавати великих втрат, тим самим заохочуючи росіян до компромісу. Ми не повинні, однак, обманювати себе, що наша підтримка триватиме нескінченно або що вона може допомогти Україні повернути втрачені території. Тому у нас немає чесної і життєздатної альтернативи, окрім як чинити тиск на український уряд, щоб він погодився на компромісний мир. Якщо наступна адміністрація США не зможе прийняти цей курс, то існує серйозний ризик того, що, як і армії Першої світової війни після років окопної війни, українська армія врешті-решт розвалиться. Вашингтон опиниться перед вибором між прийняттям серйозної поразки України та прямим втручанням і ризиком ядерної війни з росією. Ми маємо сподіватися, що лідери наступної адміністрації матимуть інтелектуальну ясність і моральну мужність визнати це і діяти відповідно", — констатують у статті.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, що, на думку експертів, у Байдена буде 76 днів після виборів, щоб виправити ситуацію в Україні.