Зимові свята вже не за горами. Отож варто вже зараз продумати, як прикрасити інтер’єр та ялинку.
Ватяні ляльки, які створює українська художниця-лялькарка Анна Кляус, мають поціновувачів не тільки в Україні, але й у різних країнах світу — Польщі, Німеччині, Іспанії, Великій Британії, США… Її ялинкові прикраси з вати — справжні витвори мистецтва!
Про свою нову колекцію ляльок «Карнавал» майстриня Анна Кляус розповіла в інтерв’ю «ФАКТАМ»
- Створення ляльки завжди починається з ідеї, — розповідає Анна Кляус. — Її джерелом може бути будь-що: фільм, стара листівка, фото, спогади дитинства… Цього разу це була стара книжка з крою та шиття, яка дісталася мені від бабусі. В дитинстві я обожнювала роздивлятися у ній кольорові картинки із зображеннями дітей в новорічних костюмах. Зараз можна купити будь-яке карнавальне вбрання, а за часів дитинства моєї бабусі, мами та й мого також такі святкові костюми шили власноруч з матеріалу, який був доступний. В хід йшли вата, марля, дріт, бісер, блискітки, стрічки. Часто перешивались старі речі. Пам’ятаю свій костюм сніжинки — білу сукню та корону, зроблену з картону та вати, прикрашену різьбленою овальною пряжкою від взуття та дощиком. Для створення моєї колекції «Карнавал» дуже корисними виявились фото з сімейного архіву, розповіді мами, старі листівки.
— Як створюєте таку красу?
— Для створення ляльки потрібні дріт, звичайна медична вата, клей, акварельні та акрилові фарби, а також глина. Щодо інструментів, використовую пензлі, шило, стеки для ліплення… З дроту я роблю каркас, на який поступово намотую вату та закріплюю клеєм. Цей етап може тривати кілька днів, бо технологія, яку я використовую, потребує регулярної сушки. По аналогії з класичним пап’є-маше вата повинна стати твердою. Коли каркас готовий, працюю над формою тіла: тут потрібно знати анатомічні особливості, моя лялька досить реалістична. Мене часто запитують, з чого я роблю пальчики. Вони також з вати. Для лялькового обличчя використовую саморобні форми. Коли глина висихає, обличчя розписую.
— Які образи є у вашій колекції «Карнавал»?
— Це Принцеса, Клоун, Мухомор, Мікі Маус, Ялинка, Фокусниця та П’єро. В планах зробити ще Арлекіна, Метелика, Янгола… Образи цих героїв часто можна зустріти на старих фото. Колекція не поєднана єдиним сюжетом, та я не ставила мети щодо історичної відповідності. Всі персонажі — плід мого уявлення та відчуття світу, який залишився лише у спогадах, розповідях, на старих фото. Мої ляльки — це можливість торкнутися дива, відчуття якого ми втрачаємо, коли дорослішаємо.
— У кожної вашої ляльки особливе вбрання.
- Створення одягу — найцікавіший для мене етап роботи. Колись я мріяла бути модельєром. І моя мрія втілилася таким чином. До речі, лялькар повинен бути водночас скульптором, перукарем, модельєром… Основні кольори у колекції «Карнавал»: білий, чорний, червоний та зелений. Я пішла проти стереотипів та вперше використала чорний в такій кількості. Наприклад, в образах Фокусниці та Мікі Мауса. У мене чорний асоціюється з таємницею, старими чорно-білими фото, історіями, розказаними зимовими вечорами при свічках. В тандемі з чорним гарно виглядають золотий та червоний.
— Скільки часу іде на створення однієї іграшки?
— Робота над однією лялькою може тривати місяць і більше.
Читайте також: Декораторка Інна Морозинська: «В'язані гачком іграшки можна поєднувати з дерев’яним декором, шишками, горішками…»
— Як прикрасити ялинку ватяними іграшками у вінтажному стилі? Чи варто їх поєднувати з сучасними?
— Чому ні? Бажано, щоб вони не були пластикові. Зараз, наприклад, виробляють дуже цікаві іграшки зі скла. Іноді це витвори мистецтва, які містять цілі сюжети, але я б радила поряд з ляльками у вінтажному стилі використовувати іграшки більш простої концепції — наприклад, кульки, зірки, жолуді, шишки… Також це можуть бути годинники, пташки, лісові звірята. Мені дуже подобаються ялинкові іграшки в формі музичних інструментів.
А взагалі я люблю тематичні ялинки, коли всі елементи декору об’єднані однією ідеєю або періодом часу, тоді їх можна, милуючись, розглядати годинами. Наприклад, моя ялинка кілька років тому була присвячена дитинству, яке випало на 1980−90 роки. Разом з ляльками в одязі, притаманному тому періоду, я використала старі німецькі іграшки. В минулому році я прикрашала ялинку ляльками у вбранні дев’ятнадцятого сторіччя, доповнивши їх сучасними скляними іграшками, які підбирала за стилістикою. Гадаю, що на ялинці обов’язково повинні бути вогники, саме електрична гірлянда додає казкової атмосфери. Я люблю тепле біле або жовте світло.
— А як вписати таку іграшку у інтер’єр, якщо вона одна?
— Розмістіть її на ялинці у оточенні улюблених ялинкових прикрас на видному місці та милуйтеся досхочу.
— Раніше ялинку прикрашали цукерками, мандаринами, горіхами. Чи варто поєднувати ваші іграшки з їстівними прикрасами на ялинці?
- Звичайно! Для мене Різдво — це про родинні зв’язки, пам’ять, затишок, про людей та речі, які милі серцю. Тому на ялинці може бути все, що нагадує про це. На моїй ялинці вже кілька років поспіль є золоті горішки — це справжні горіхи, пофарбовані золотою фарбою. А цукерки я хочу помістити в бонбоньєрки, які планую створити власноруч .
— Які найцікавіші відгуки поціновувачів ваших робіт отримували?
— Радію, коли люди кажуть, що мої іграшки роблять їх щасливими. Деякі люди розповідають, що створені мною ляльки у їх уяві неначе оживають та розповідають свої історії, як у казці.
— Яку колекцію ляльок плануєте зробити наступного року?
— Кілька років тому у мене вже була колекція ельфів. Хочу повернутися до цієї теми з новими навичками та баченням.
— Які афоризми відомих людей про Різдво у вас улюблені?
— Не знаю, хто це сказав, але дуже влучно: «Якщо немає Різдва в твоєму серці, ти не знайдеш його і під ялинкою». Отож бажаю усім святкового настрою та Різдва у серці.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що ляльки у вбранні від майстрині Валентини Колошенко купують колекціонери з багатьох країн світу.
На фото у заголовку Принцеса — одна із перлин колекції Анни Кляус «Карнавал»
Фото з альбому Анни Кляус