Після президентських виборів у США ситуація з допомогою і підтримкою України у війні з росією суттєво ускладнилась. Поки не офіційно, але часто західні ЗМІ обговорюють варіант відмови Києва від окупованих росією територій в обмін на припинення війни. Про перспективи зберегти державу у Facebook написав колишній Генпрокурор Юрій Луценко.
«Як я бачу нинішню ситуацію? — пише в соцмережі Юрій Луценко.
1. ЗСУ залишаються єдиним фактором виживання України. Попри нікчемність і корумпованість влади, саме Армія тримає і нинішній фронт, і майбутнє нашої держави.
2. Після американських виборів відбулася зустріч президентів Байдена і Трампа, де сформувалося розділення ролей, щоб примусити Путіна припинити вогонь в Україні. 46-й президент Байден нарешті звільнився від необхідності думати про вплив червоних ліній на американські вибори та із задоволенням використовує до Путіна батіг. 47-й президент Трамп це не критикує і чекає свого часу на застосування пряника.
3. Ніяких серйозних успіхів на полях бою Путін так і не досяг. Тому в хід пішла ескалація на ракетному фронті. Атакамси і Шторм шейдовси з нашого боку і масовані шахедно-ракетні атаки рф по українській енергетиці. Крім спроби нав’язати нам безнадію в темряві, Путін хоче зіграти в Карибську кризу-2, коли авантюра Хрущова з розміщенням ядерних ракет на Кубі поставила світ на межу атомної війни. Раджу прочитати про це у історика С. Плохія «Ядерне безумство». Тодішня ескалація закінчилася перемогою і Кеннеді, який акуратно, але наполегливо витискав радянців з-під боку США, і досягненням Хрущова, який отримав гарантії не вторгнення на Кубу і вивід американських ракет з Турції.
4. Здається, саме в цей сюжет грає Путін із своїм «Орєшніком». Його план передбачає панічну атаку на весь світ, якій допомогли заяви наших невігласів про ніби то «міжконтинентальну ракету». Далі плануються удари з використанням безядерної бойової частини. Ймовірно — по полігону, де ненависні плєшфюреру натівці навчають ЗСУ. Апогеєм стане шантаж удару по Києву, доповнений всесвітньою ядерною істерикою.
5. Схоже, що все це має завершитися підписанням нового Договору про заборону ракет середньої та малої дальності. Нагадаю, що він був підписаний в 1987 році Рейганом та Горбачовим. У 2018-у президент Трамп вийшов з нього через порушення умов цього договору зі сторони РФ. Після інавгурації підписання нової Угоди між США і РФ може стати пряником для біснуватого Путіна, який марить повернутися за стіл великих держав.
6. При такому розвитку подій нам важливо не допустити нехтування безпекою України у цьому хеппі-енді. Президент Трамп точно не здасть Путіну всю Україну. Але чи залишить нам право на ракетний арсенал стримування ворога та двосторонні серйозні угоди військової допомоги — залежить від того, хто буде визначати позицію України.
7. Тому нам потрібне припинення вогню. Це відкриє можливість виборам не так президента України, як Верховного Головнокомандувача ЗСУ, який і буде визначати формат мирної угоди. Вибір простий: Мінськ чи Стамбул. Озброєна фортеця, чи беззахисна жертва".
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.