Квіти, «живий коридор» на узбіччях вулиць, українські прапори, невимовний жаль - так у Монастирищі проводжали в останню путь воїна Володимира Поміркованого.
Він загинув навесні 2024 року під час виконання бойового завдання, не доживши до 19-річчя лічені тижні, повідомляє громада.
За словами земляків, майбутній воїн народився в багатодітній сім’ї. У 2022 році поступив на навчання до Жашківського аграрно-технічного професійного ліцею, де здобув професію зварювальника.
«Володимир був старанним, працелюбним, уважним. Гарно вчився, мав авторитет серед товаришів, у житті керувався загальнолюдськими моральними критеріями у відношенні як до власних вчинків, так і до інших. З повагою ставився до старших людей. Був активним учасником різних шкільних та районних заходів».
Коли над рідною Україною нависла страшна небезпека, Володимир, незважаючи на зовсім юний вік, пішов добровольцем до Збройних сил України. Служив у штурмовому підрозділі командиром бойової машини.
«За час проходження служби зарекомендував себе як високопрофесійний військовослужбовець. Мав високий рівень фахової підготовки. Обов’язки за посадою виконував вміло у відповідності з професійними навичками».
Свій останній бій Володимир прийняв 13 травня 2024 року на Луганщині, й відтоді зв'язок із хлопцем обірвався.
«Його телефон мовчав… Місяці віри та сподівання на краще, але дива не сталося. Не дочекалися рідні Володимира на своєму порозі…»
Поховали героя на кладовищі у рідній Зюбрисі під триразовий збройний салют та Державний Гімн України.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про загибель на Донеччині бійця з позивним «Дядя Слава».