Славутська громада попрощалася із героєм Валерієм Калюжним. У жовтні йому виповнилось лише 44 роки. У загиблого залишилися дружина, син, мама, брати і сестри, повідомляють у пресслужбі міськради.
«Валерій провів студентське життя в Київському політехнічному інституті, де відкривав нові горизонти знань. Він не зупинявся на досягнутому — вивчав англійську мову, мріяв стати перекладачем. Валерій прагнув пізнавати світ і ділитися цим пізнанням з іншими.
Після закінчення навчання він обрав чесну працю — спершу на меблевій фабриці, потім на підприємстві у Славуті. Його руки створювали те, що дарувало комфорт і затишок іншим. Але ворог прийшов на нашу землю, і мирне життя зупинилося".
Наприкінці вересня 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. У складі гірсько-штурмової роти він служив навідником. Його побратими розповідають про нього як про людину непохитної волі, людину, яка була поруч у найважчі хвилини.
Свій останній бій воїн прийняв 30 листопада у районі населеного пункту Новомлинськ Куп’янського району Харківської області.
«Його смерть — це не просто втрата, це нагадування кожному з нас, що свобода, яку ми сьогодні маємо, виборюється кров’ю найкращих. За життя Валерій був особливим. Він умів любити і дарувати цю любов іншим. Він був ніжним чоловіком, люблячим батьком, турботливим сином. Його посмішка зігрівала, а розум і щирість викликали захоплення. Його маленький син тепер ростиме без батька, але знатиме, що його тато — справжній герой».
Поховали Валерія на «Новому кладовищі» з усіма військовими почестями.
Раніше «ФАКТИ» писали про загибель 31-річного воїна з Київщини, який на фронт пішов добровольцем.