Зимові свята — чарівний період року, коли неначе оживають казкові персонажі, а діти та дорослі живуть у очікуванні див. У кожній родині існують свої традиції у декорі інтер’єру, у кожній оселі — своя особлива ялинка. Хтось прикрашає її у вінтажному стилі, хтось прагне зробити її сучасною, ультрамодною з новими трендовими прикрасами. Хтось обирає велику ялинку, а хтось — маленьку. Та це не надто важливо. Головне — створити святковий настрій для тих, хто вас оточує. І особливо для дітей, які згадуватимуть ці чарівні моменти все своє життя та надихатимуться ними.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про зображення ялинки в українській порцеляні.
— Улюблені свята наближаються, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Попри надзвичайно важкий час, люди чекають на них з нетерпінням, адже зимові свята дарують можливість більше поспілкуватися з рідними та друзями. А у родинах, де є діти, — подарувати свято малечі, адже дитинство буває у нашому житті лише раз. Головним символом та невід'ємним атрибутом різдвяної та новорічної атмосфери є святково прикрашена ялинка. Українські фарфористи зобразили лісову красуню у багатьох роботах.
— Які ж з них найколоритніші?
- У Музеї виробів Городницького фарфорового заводу зберігається сувенірна раритетна фігурка зайця, який несе на свято ялинку, припорошену снігом. Хазяйновитий мешканець лісу у теплому кожушку поспішає, адже він має вчасно доставити ялинку малечі, яка чекає на свято.
— Казково гарно!
— До речі, засніжена ялинка навіть без прикрас викликає чимало емоцій. Як-от оця у декорі скриньки для жіночих прикрас Віктора Данильчука. Ялинка росте біля хатинки, яка знаходиться, мабуть, на околиці лісу. Все вкрите снігом. У хатинці горить світло — ми бачимо це через віконечко. Можливо, родина у цій оселі готується до Різдва та Нового року. У цій роботі є якась дивовижна казкова таємнічисть… До речі, часто люди прикрашають ялинки не лише в оселі, але й надворі. Такі деревця виглядають казково.
— Де зародився звичай прикрашати хвойне деревце напередодні Різдва?
- У Німеччині. За легендою, цією традицією ми завдячуємо німецькому реформатору Мартіну Лютеру. Певний час були популярні маленькі. ялинки, які підвішувались до стелі разом із фруктами та солодощами, і лише у другій половині XVII століття почали ставити велику ялинку у вітальні. Звичай прикрашати ялинку зберігся і у наші дні. Дуже гарна серія різдвяних тарілок та чашок, розписаних мисткинею Оленою Нестеровою. На одній із тарілок ми бачимо котика, який доставляє ялинку до свята. На верхівці лісової красуні сяє зірка. По боках тарілка неначе припорошена снігом та вкрита інієм.
— Фігурна окантовка тарілки справляє таке враження, наче вона створена із криги. Дизайн продуманий до деталей. І у цьому, мабуть, секрет того, як створюється святковий настрій.
— Так. А от чашка, на якій грайливий котик дотягнувся до іграшки на ялинці і тепер на сьомому небі від щастя. Вогники, блискітки, ялинкові кульки — все це зазвичай викликає цікавість у домашніх улюбленців.
А от ще одна казкова чашка з ялинкою та дівчинкою. Іде сніг — і це додає роботі особливого колориту. Адже так і у житті: на Різдво та Новий рік ми завжди чекаємо сніг. Він є природною декорацією свята. Неймовірно гарно, коли сніжна ковдра покриває землю, дерева, дахи будинків… А яка насолода — милуватися сніжинками, що сідають на рукавички. Кожна із цих тендінтих створінь природи особлива, і немає серед сніжинок навіть двох однакових.
- А от стилізовані ялинки у розписі чашки Івана Віцько, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Лаконічний орнамент, а скільки у ньому краси! Хтось побачить тут гілочки з хвоєю, а хтось — цілий ліс ялинок! Зверніть увагу на рік створення цієї краси — 1959, а як сучасно виглядає. Такий посуд міг би стати окрасою найвишуканішого інтер’єру. Іван Віцько — народний художник України, лавреат премії імені Катерини Білокур. Брав участь у міжнародних виставках — у Парижі, Брюсселі, Марселі, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі… Його роботи є в українських музейних колекціях.
— Дуже вишукано!
- Різдвяна казка в українській порцеляні зачаровує. Фарфоровий посуд ідеальний для святкового сервірування столу. Він поєднує у собі ошатність та розкіш, красу та практичність. І що дуже важливо, є екологічним матеріалом. Сьогодні у тренді теплі та м’які відтінки персикового та коралового, глибокі тони червоного вина, а також ніжні відтінки блакитного та ментолового…
— Які поради щодо сервірування святкового столу ви б дали читачам?
- Якщо у вас є новорічний чи зимовий сервіз, ваш стіл буде особливим. Доповніть його червоною або зеленою скатертиною та серветками. Якщо такого сервізу немає, використовуйте білий посуд, який асоціюється з зимою та снігом. Доповніть його акцентними предметами посуду — наприклад, тарелями або соусниками. Також можете створити гарні святкові композиції. Чудова ідея — розмістити яскраві кольорові кульки, дзвіночки та інші улюблені новорічні іграшки на невеликій сріблястій таці або фарфоровій тарелі. За бажання можна доповнити святкову експозицію канделябрами. Важливо, щоб декор не був занадто громіздким та не заважав спілкуванню за столом, а також не ускладнював доступ до страв. Під кожну серветку можете покласти мініатюрну листівочку з найкращими побажаннями. Створіть атмосферу незабутнього свята для людей, яких любите.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з майстринею Олександрою Чалій: «Зелена Дерев’яна Змія є ідеальним символом 2025 року для тих, хто прагне нових можливостей у житті».
Фото у заголовку О. Нестерова. Різдвяна таріль. Лубни. 2022
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк