«Ігри» народних депутатів з антикорупційним законодавством уже ледь не коштували Україні 4 млрд євро фінансування від Євросоюзу. Тепер у Верховній Раді намагаються виконати умови МВФ та ЄС, але при цьому убезпечити корупціонерів, погрожуючи антикорупціонерам тюремним терміном до 5−8 років.
Про це повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК) із посиланням на джерела у правоохоронному Комітеті ВР.
Комітет затвердив нову редакцію законопроєкта № 10242 про покарання за несанкціоноване використання, копіювання та розповсюдження інформації з електронних реєстрів під час дії воєнного стану.
Встановлення покарання, яке у першому варіанті законопроєкту від листопада 2023 року передбачало термін до 15 років, може стати на заваді бажаючим боротися з корупцією журналістам та активістам-розслідувачам.
Як зазначають у ЦПК, формально покарання за використання реєстрів у новій редакції документа пом'якшене до 5 років, але є низка деталей:
- виправивши низку статей КК України, автори законопроєкту «забули» про статтю 362, в якій за «несанкціоноване копіювання інформації» передбачається не 5, а 8 років позбавлення волі, причому копіювати можна як для продажу даних, так і для передачі журналістам чи антикорупційним активістам, але різниця між ними у статті не уточнюється;
- під дію цієї статті 362 можуть потрапити навіть члени численних конкурсних комісій та їх секретаріати, які мають аналізувати кандидатів на різні посади. Їхні члени змушені працювати з реєстрами, копіювати інформацію з них для аналізу численних кандидатів, а надалі — розголошувати цю інформацію, банально ставлячи питання кандидату на відкритій співбесіді. З формальної точки трактування закону запис до блокнота інформації з реєстру вже може бути злочином, який тягне за собою 8 років позбавлення волі;
- також наявність статті 362 КК України дозволяє правоохоронцям проводити негласні слідчі дії (прослуховування та стеження) як за журналістами, так і їх джерелами.
Водночас нова редакція дає змогу звільнити від відповідальності викривача за повідомлення такої інформації через внутрішні та регулярні канали (у НАБУ, НАЗК, Нацполіцію, ДБР чи прокуратуру) або через зовнішні (фізичні чи юридичні особи, журналісти, медіа та ГО).
Проте така редакція все ж таки не вирішує питання про подальшу відповідальність тих осіб, яким викривач повідомить інформацію з реєстру, а також не поширюється на випадки «копіювання» інформації.
«Ще один важливий чинник — часто повідомлена журналісту інформація з реєстру не є фактом корупції сама собою. Водночас, журналіст, маючи певну сукупність фактів, вже складає пазл у розслідуванні. Чи предметом викриття є не корупція, а, наприклад, російський паспорт чи виїзд до країни агресора. Викривачів, які повідомили такі факти, законопроєкт не захищає взагалі», — наголосили у ЦПК.
Як припускають у Центрі протидії корупції, таке пом'якшення покарання стало результатом виконання вимог МВФ та ЄС. У грудні цього року закінчується дедлайн виконання їхніх вимог, як і деяких інших щодо змін до Кримінального процесуального кодексу, які рік тому народні депутати відмовилися ухвалювати.
У ЦПК вважають, що дія низки норм у законодавстві, ухваленому ще у 2017-му році з ініціативи нардепа Андрія Лозового, — одна із суттєвих причин, чому розгляд справ ТОП-корупції затягується, провадження виявляється під ризиком ручного закриття, як це сталося зі справою заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
Нагадаємо, нещодавно завдяки виконанню вимог у сфері антикорупційного законодавства Рада Європейського союзу схвалила виділення Україні другого регулярного платежу у сумі 4,1 млрд євро.