Європейські країни обговорюють можливість відправки військ в Україну в разі припинення вогню або укладення мирної угоди, оскільки обраний президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що він не буде гарантувати безпеку, кажуть чиновники і дипломати. Переговори, які веде президент Франції Еммануель Макрон, перебувають на ранній стадії, але вони вже виявили розбіжності щодо можливих цілей і мандата такої місії, пише Reuters.
Європейські лідери не хочуть, щоб у президента путіна склалося враження, що настав час для переговорів, і що він зможе зберегти свої перемоги на полі бою. Вони наполягають на тому, що зосереджені на збільшенні військової та економічної допомоги Україні і не бачать жодних ознак готовності путіна до переговорів. Проте за лаштунками деякі чиновники розглядають можливість надання європейськими країнами гарантій безпеки для України, в тому числі за допомогою десятків тисяч іноземних солдатів на українській землі.
Такі сили підвищили б ризик прямої конфронтації з росією і розтягнули б європейські збройні сили, чиї запаси озброєнь були виснажені пожертвами Україні і які звикли значною мірою покладатися на підтримку США у виконанні великих місій. Але Трамп виключив участь американських військ у забезпеченні режиму припинення вогню і наполягав на тому, що європейці повинні грати цю роль самостійно, на переговорах з Еммануелем Макроном і Володимиром Зеленським. Це може означати розгортання європейців в Україні, незалежно від того, чи отримає Київ гарантії безпеки через вступ до НАТО, як він сподівається, чи через двосторонні гарантії.
«Навіть якби була гарантія безпеки з боку НАТО, звідки б взявся імпульс на місцях? Він був би європейським, тому наші армійські командири вже готують плани, які європейські лідери можуть розглянути в майбутньому», — сказав високопоставлений європейський чиновник.
За словами чиновників, великі європейські країни, такі як Франція, Німеччина, Італія, Польща і Велика Британія, могли б сформувати основну частину сил. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін, ймовірно, відіграватиме певну роль у забезпеченні припинення вогню, але ще занадто рано говорити про те, які саме сили знадобляться.
«На даний момент, якщо ви обговорюєте все це відкрито, навіщо путіну сідати за стіл переговорів, адже він отримує те, що хоче», — каже генсек НАТО Марк Рютте.
Аналітики кажуть, що дебати, які вже відбулися, виявили плутанину щодо того, чи буде майбутня європейська місія виконувати традиційну миротворчу роль, таку як спостереження за припиненням вогню, або ж стане надійним стримуючим фактором проти будь-яких подальших російських нападів. Аналітики і чиновники дають різні оцінки чисельності таких сил, підкреслюючи, що багато чого залежатиме від їхньої конкретної місії.
Деякі аналітики припускають, що можлива чисельність близько 40 000 військовослужбовців. За схемою ротації, яка також передбачає підготовку підрозділів до розгортання і відновлення після розгортання, в місії може бути задіяно близько 100 000 військовослужбовців, сказав Франц-Штефан Гаді, колишній австрійський військовий планувальник, який зараз працює в Міжнародному інституті стратегічних досліджень.
Європейцям також, ймовірно, доведеться переконати США долучитися до операції, принаймні, надавати розвідувальну та іншу оперативну допомогу, кажуть аналітики. І потенційні правила ведення бойових дій є одним з багатьох важливих питань, які залишаються незрозумілими.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог планує у січні приїхати до Києва.