Сержант Юрій Мелехтя був одним із тих, хто через десятки років мав би розповідати дітлахам, про відвагу та звитягу, про незламність і рішучість українських бійців. Він мав би розповідати… Але замість нього це робитимуть рідні та земляки. Бо відважний воїн, якому у лютому мало би виповнитись 52 роки, загинув на війні, повідомляє міська рада Монастирища.
«Життєва стежина Юрія не була гладкою, не обійшлося на ній без болісних втрат і смутку, але вона була рясно всіяна його гарними справами. Після закінчення місцевої школи він проходив строкову військову службу в ракетних військах. Повернувшись із армії, влаштувався на роботу трактористом-комбайнером у колгосп. Далі одружився з коханою Оленою. Згодом у них народилося двійко гарних синів, яких люблячі батьки назвали Вадимом і Романом. Юрій Мелехтя був завзятим трударем. Ніколи ні перед чим не зупинявся, сміливо йшов до мети. Своїми руками побудував дім і посадив навколо нього сад. Обробляв землю, доглядав господарство».
За словами земляків, воїн пишався своїми синами-соколами. А коли на світ ще й з’явилася онучка, у Юрія, немов, крила виросли.
«Він навіть незнайомцям був готовий допомогти, а знайомим — і поготів. Тож, коли Україна покликала на допомогу, Юрій не зволікаючись, зібрав речі і пішов захищати Батьківщину. З вересня 2022 року протистояв російському злу. Був стрільцем-номером обслуги мотопіхотного батальйону 32-ї окремої механізованої бригади».
Понад два роки виснажливих боїв, короткі зустрічі з рідними і незгасаюча віра в перемогу. Але в одну мить усе згасло. 11 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопустинка Покровського району сержант Юрій Мелехтя героїчно загинув.
Поховали його з усіма належними військовими почестями на сільському кладовищі у рідній Тарнаві.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про загибель на Донеччині 27-річного бійця — батька трьох дітей.