Кохання — почуття, яке дає крила та може творити дива. Знаменитий філософ Платон писав: «Зустрівши кохання, кожний стає поетом», а легендарний співак Френк Сінатра казав: «Просте „я тебе кохаю“ коштує більше, ніж будь-які гроші».
Кохання — одне із найважливіших почуттів у житті людини. Отож, його оспівують поети, воно надихає художників, скульпторів, кінематографістів…
Сьогодні мова піде про фарфорові композиції, які є одою цьому високому почуттю. Їх чимало є у творчому доробку фарфористів різних мануфактур світу. Українські митці створили самобутню колекцію образів закоханих. Ці роботи дуже колоритні.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про образи закоханих, створені вітчизняними митцями-фарфористами
- Запахло весною, 14 лютого відзначатиметься вже таке звичне, але від того не менш загадкове свято — День святого Валентина, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Воно має давню історію та традиції. Одна із кращих композицій на тему кохання у творчому доробку українських митців — статуетка Ольги Рапай у розпису Оксани Жникруп «Закохані», створена на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі у 1959 році.
.jpg)
— У цій роботі стільки лірики!
- Так. І в той же час образи закоханих такі реалістичні. Можливо, це перше кохання, яке ніколи не забувається. Ця робота про молодість та ніжність почуттів. У погляді дівчини — мрійливість та скромність, що зачаровує, у погляді юнака — впевненість. Зверніть увагу на руки закоханих — сильні чоловічі та ніжні жіночі. Також цікаво розглядати тогочасний одяг. На дівчині — легка ситцева сукня. На юнакові — теніска у смугу.
— Хто ще із українських фарфористів створив колоритні образи закоханих?
- Чимало робіт на тему кохання є у творчому доробку подружжя митців Валерія та Наталії Албул. У композиції «Наречений та наречена» Валерія Албула (фото у заголовку — Авт.) ми бачимо закоханих. Їх очі гіперболічно великі. Закоханість справді дещо змінює сприйняття людиною навколишнього світу. У поглядах стільки щирості та романтизму. Також зверніть увагу на їх руки — скільки ніжності та трепетності у жестах. На пальці нареченої обручка — досить широка, тоді саме такі були у моді. Вбрання молодят теж відповідає моді 1980-х років. Тканина, з якої пошите плаття нареченої — популярний у той час купон. Весільна сукня декорована плісированою вставкою — тоді це теж було дуже модно. На нареченому — костюм з метеликом. Таке вбрання особливе, адже більшість чоловіків тоді одягали на весілля краватки. На піджаку — бутоньєрка. Вважається, що бутоньєрку вперше прикріпив на свій весільний піджак британський принц Альберт у 1840 році. Ця атрибутика з тих пір стала популярною. Проте існує й інша версія, згідно якої бутоньєрками прикрашали весільний одяг ще у Стародавній Греції.
— Наречений та наречена — не красень та красуня з обкладинки модного журналу, а симпатичні звичайні люди. Мабуть, саме цим вони так імпонують.
— Так. Статуетка самобутня — нічого подібного ви знайдете на жодній порцеляновій мануфактурі світу. Робота відображає весільну моду 1980 років. Дещо інша пара зображена на декоративній тарілці «Наречена». Закохані тут — вже не юні. Але ж кохання не знає вікових меж. Митці показують його як земне почуття, яке властиве кожній людині. Герої сюжету — не ідеалізовані люди. Вона — не юна струнка красуня, на ногах не вишукані черевички, а звичайні капці, та він полюбив її саме таку. У роботі цікаво розглядати кожну деталь. Особливий колорит створює льодяник-півник на паличці. Такий подарунок нареченого нареченій дуже зворушливий. Композиція романтична. Пара закоханих показана у русі. Вони прямують до щастя. У цій роботі, як і у попередній, стільки позитиву!
— Яка композиція у серії робіт про кохання ваша улюблена?
- Одна з них — статуетка Валерія Албула «Вокзал», створена у 1984 році. Зараз вона зберігається у Музеї історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу. Цю роботу треба розглядати з обох сторін, щоб зрозуміти задум митця. Хтось з мудрих колись порівняв життя з вокзалом, де відбувається чимало доленосних подій — зустрічей, прощань, очікувань. Молоді люди у модному одязі на пероні. На ній — коротенька спідничка й кофтина, на ньому — джинси та чоботи. Скоріше за все це студенти. На підлозі бачимо квіти. Ми лише можемо здогадуватися про розмову, що відбулася. Очевидно, шось трапилось. Та що саме? Автор вводить в композицію валізу та годинник з символом кохання голубами. Чи поїдуть закохані в одному напрямку, чи будуть разом? Життя часом таке непередбачуване. Але так хочеться вірити, що все буде добре.
— Які сучасні роботи присвячені темі кохання?
- Серед найкращих — сувенірна серія у вигляді валентинок «Закоханим серцям», створена творчим колективом «Alis K» під керівництвом Сергія Воронова у Одесі у 2019 році до свята закоханих. Скульптор — Віктор Максимець, художниця — Оксана Лісовська.
Наближається свято, сповнене приємних спогадів та сюрпризів, милих подарунків, неочікуваних миттєвостей. Хай цей особливий день буде пронизаний для кожної людини щирістю почуттів.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про те, що порцелянові прикраси, створені Оксаною Жникруп, і сьогодні виглядають стильно.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур — зокрема, і вишукані вази. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку В. Албул. «Наречений і наречена». Городницький ФЗ. 1982. Музей історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу
Фото із альбому Людмили Карпінської-Романюк
