Приблизно 40 тисяч людей повністю втратили зір від початку повномасштабної війни, зазначили у МОЗ. Щоб оперативно відреагувати на ці виклики, МБФ «Альянс громадського здоров’я» спільно з державними установами, національними експертами почали розробляти систему надання послуг та допомоги людям з втратою зору, включаючи ветеранів війни. Першим етапом стала реалізація проєкту «Точка дотику».
Керівниця відділу кризового реагування МФБ «Альянс громадського здоров’я» Марина Варбан розповіла на конференції, присвяченій завершенню проєкту «Точка дотику», що в Україні досі не було системної державної підтримки для людей, які втратили зір у дорослому віці.
«Після виписки з лікарні люди залишаються без інформації про подальшу реабілітацію. Вони не лише не розуміють, як їм тепер жити, а й зіштовхуються з тим, що суспільство не готове прийняти їх. Саме тому проєкт „Точка дотику“ був орієнтований на кожну людину індивідуально і мав на меті максимально підготувати та реінтнегрувати ветеранів та цивільних з втратою зору до нового життя. Разом з незрячими людьми, навчальну програму проходили і близькі їм люди — дружини, мами, тата, інші родичі. Родичі людей з втратою зору вдосконалювали свої навички допомоги, психологічної стійкості та активної підтримки. Важливо, що після завершення програми, ми одразу не відпускаємо людей у самостійне життя, а супроводжуємо для закріплення здобутих навичок у них вдома», — розповіла Марина Варбан.
На сьогодні, вже розроблено маршрут реабілітації людей із втратою зору, який став основою для опису необхідних послуг та розрахунку їх вартості та розробки механізмів фінансування. Це забезпечить координацію між різними відомствами, відповідальними за підтримку ветеранів і цивільних громадян.
Проєкт «Точка дотику» був спрямований на навчання та подальшу інтеграцію у суспільстві військових та цивільних людей, які втратили зір внаслідок війни. Протягом проекту учасники здобували необхідні навички, які вже успішно використовують у своєму житті.
Наразі навчання пройшли 28 людей з втратою зору та 28 супроводжуючих їх осіб. В програму навчання входило: орієнтування у просторі, соціально-побутові навички, опанування приладів, що допомагають у самообслуговуванні та комунікації.
Тому задля вирішення першочергових проблем, користуючись досвідом, який був отриманий внаслідок реалізації проєкту «Точка дотику», на державному рівні планується запровадження безкоштовних послуг для людей, які втратили зір.
