На початку президентства Дональда Трампа американські військові несподівано скасували одинадцять рейсів, що доставляли артилерійські снаряди та іншу зброю для України. Як пише Reuters, цей крок викликав запитання як серед українських, так і серед європейських чиновників, адже про жодне офіційне припинення допомоги не йшлося.
Рішення про зупинку відправки військових вантажів надійшло з офісу тодішнього міністра оборони США Піта Хегсета. Це сталося після зустрічі 30 січня в Овальному кабінеті, де Трамп обговорював політику щодо України. Джерела повідомляють, що тема припинення допомоги Україні порушувалася, але президент не надавав жодних прямих розпоряджень.
Тим не менш, TRANSCOM—командування військових перевезень США—відзначило в документах, що отримало усний наказ від «SECDEF» (міністра оборони) про припинення польотів із вантажами зброї. Уже 2 лютого українські та європейські чиновники почали запитувати про причини затримки.
Скасування рейсів коштувало TRANSCOM 2,2 мільйона доларів, хоча офіційно у відповідь на запит військові заявили, що загальні витрати становили 1,6 мільйона—один із скасованих рейсів не вимагав жодних витрат.
Як зазначає Reuters, у самому Пентагоні ситуація призвела до кадрових змін. 15 квітня кілька головних радників Хегсета були звільнені через звинувачення у несанкціонованому розголошенні секретної інформації. Міністр оборони продовжує стикатися з перевіркою, включаючи розслідування з боку Конгресу.
Білий дім повідомив, що наказ про скасування рейсів був частиною директиви Трампа, проте багато високопосадовців національної безпеки, які зазвичай беруть участь у таких рішеннях, не знали про цей крок. Важливе питання полягає в тому, чи мав сам Хегсет повноваження на такий радикальний захід.
Джерела повідомляють, що невелика група співробітників у Пентагоні, які давно виступали проти військової підтримки України, могли порадити Хегсету діяти саме так. Однак інші чиновники заперечують факт припинення допомоги, називаючи це логістичною паузою.
Попри затримку, 5 лютого рейси зі зброєю поновилися. В адміністрації пояснили тимчасову паузу «внутрішньою політикою», не вдаючись у подробиці. Остаточне заморожування військової допомоги офіційно набуло чинності 4 березня після оголошення Білого дому.
За деякими джерелами, радник з національної безпеки Майкл Волц втрутився у ситуацію, щоб скасувати обмеження. Пізніше його змусили піти у відставку, і наразі його кандидатура розглядається на посаду посла США в ООН.
Хоча поставки зброї, схвалені ще за адміністрації Байдена, відновилися, події навколо лютневої паузи залишають відкритим питання: чи зміниться підхід США до підтримки України в довгостроковій перспективі? Чи стане цей епізод передвісником більш значних змін у політиці Вашингтона?
Раніше «ФАКТИ» повідомляли думку аналітиків про те, чи виживе Україна без військової допомоги США.
