Культура и искусство

Профессор Наталия Шумарова: «Cлово «священик» втратило подовжену вимову і тепер пишеться з одним «н»

10:30 — 13 мая 2013 eye 10095

Сегодняшний выпуск рубрики «Уроки украинского» получился очень... религиозным.

Сегодняшний выпуск рубрики «Уроки украинского» получился очень… религиозным. Учитывая, что «Христос Воскресе» вместо приветствия верующие будут употреблять на протяжении еще сорока дней после Пасхи, мы сегодня начнем нашу статью именно с него. Доктор филологических наук, профессор Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко Наталия Шумарова (на фото) научит наших читателей правильно поздравлять друг друга со Светлым Воскресением Христовым на украинском языке. А также ответит на вопрос, почему удвоенное «н» пишется только в прилагательных и деепричастиях, которые относятся к высокому и божественному…

— Наталіє Петрівно, журналісти, як і всі люди, на травневі свята відпочивали. Тому привітати вас із Великоднем мені випало тільки зараз. А мимохідь запитаю, як правильно казати українською: Христос воскрес чи, згідно з церковнослов’янськими нормами, Христос Воскресе? І як правильно відповідати на святкове привітання: воістину воскрес, воїстину воскресе чи… насправді воскрес?

— На вітання українською мовою загалом логічно й відповідати українською: Христос воскрес — Воістину воскрес! Дієслово вживається у формі минулого часу, але «воскресе» теж є формою минулого часу, що позначає нерозчленовану дію, в церковнослов’янській, мові. Така форма називається аористом. Його багато в євангелічних текстах. Природно, що віряни вживають усталені вислови такого типу, що аж ніяк не може вважатися помилкою. Прислівник «воістину» в словниках має примітку високе, яка свідчить про його вживання в літературних текстах відповідної тематики. Часом мовці, дотримуючись законів милозвучності, вимовляють його як «воїстину», але нормою є лише перший із названих варіантів.

— А як називають у нас свято Воскресіння Христового?

— Для народу це завжди було велике свято, його чекають, йому радіють. Можливо, саме тому й називають Великдень, а в польській традиції Wielkanoc — «Велика ніч», що підкреслює значущість свята. Ще його називають Світлим Христовим Воскресінням. А от щодо Пасхи думки мовознавців розділилися. Одні вважають, що так називають лише єврейське весняне свято, присвячене виходу євреїв із Єгипту, а інші співвідносять назву також зі святом християнського світу — воскресінням Христа. До Великодня випікають паски — здобний білий циліндричний хліб, що його російською називають «пасха» або «пасхальный кулич». У Великодню ніч паску, як і писанки та крашанки, несуть до церкви на освячення.

— Пам'ятаю, як у школі отримала «четвірку» за твір з української мови за одну-єдину помилку: написала «священник» з двома «-н-». Учителька тоді сказала, що це груба помилка, а я все не могла второпати: чому «священик», якщо слово утворено від прикметника «священний»?

— Два «-нн-» у наголошених суфіксах прикметників «-енн-», «анн- («янн») пишеться у кількох випадках: по-перше, коли суфікс має збільшувально-підсилювальне значення, як, наприклад, у словах «здоровéнний», «страшéнний». По-друге, коли прикметники мають значення можливості або неможливості дії: незбагнéнний, нескінчéнний, недоторкáнний. По-третє, тоді, коли вони походять зі старослов’янізмів: благословéнний, свящéнний. У цій групі слів зберігається «-нн-» і в ненаголошених суфіксах: божéственний. Виходить, що слово «священик» як похідне від «священний» мало би писатися з подвоєнням. Але, як уважає відомий мовознавець Олександр Пономарів, воно під впливом іншого слова — «свячéний», тобто «той, над яким здійснено обряд освячення», втратило подовжену вимову й почало писатися без подвоєння.

— Ми отримали цікавий лист від читача: «Пані Наталіє, підкажіть, як правильно пишуться слова „клятвений“ і „дзвіниця“? З одним „-н-“, як у мене тут, чи з двома, як править мій текст редактор? Незручно питати у нього — фахівець…»

— Обидва слова пишуться з одним «-н-». Дзвіниця — слово, утворене додаванням до основи «дзвін» суфікса «-иц-». Редактор нашого читача, вочевидь, плутає його із російським «звонница», тому й додає ще одну літеру «н». «Клятвений» не підпадає під жодне з правил, про які ми говорили на початку. Крім того, суфікс у зазначеному слові є ненаголошеним. Тому пишемо з одним «-н-».

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу pressochka@gmail.com.