Предыдущий выпуск рубрики «Уроки украинского», в котором мы рассказывали о том, как правильно называются ягоды и фрукты на нашем родном языке, вызвал большое оживление среди читателей. В связи с этим сегодня мы продолжим говорить о растениях. Доктор филологических наук, специалист по украинскому и русскому языкам, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко профессор Наталия Шумарова решила рассказать нам о названиях трав и овощей.
— Сьогодні говоритимемо не лише про зеленину, але й взагалі про квіт-цвіт, про природу і слова, що називають її фрагменти. Вже літо вступило в свої права, хоч за календарем іще весна-красна. Вже зацвіли іриси, відцвіли дерева, піднімається й зеленіє всіляка городина. Буяє зілля… Деякі мовці вважають, що зілля — це щось погане, отруйне.
— Тому що плутають два слова української та російської мов — «зелье» та «зілля». В російській мові слово має значення «отруйний або лікарський засіб з настоянки на травах», а в українській — «різноманітні, здебільшого запашні трав’янисті рослини», «навар із цих рослин». Нічого негативного! Щоправда, в обох мовах слова позначають ще й горілку, але в цьому випадку негатив не в значенні слова, а в ставленні до кількості випитого і до людини, яка п’є.
— Виходить, що давнє слово в різних мовах набуває іншого значення?
— Так, і це не поодинокий випадок. Візьмімо, наприклад, українське слово «вродливий». В російській воно має відповідник «уродливый», що означає «дуже некрасивий». Це не просто інше значення, це антонім. Слова в двох мовах можуть також мати різний обсяг значення. Наприклад, польське слово koledzy (українське «колеги») означає не тільки співробітника, але й того, з ким навчався в навчальному закладі, з ким пліч-о-пліч воював, був на війні. Ширше значення має також українське «затишок» порівняно з російським «уют». Воно означає приємну облаштованість побуту, спокійну обстановку в домі, а також тихе захищене місце на обійсті, в саду тощо. Кожний народ по-своєму розвиває значення слів, що дісталися в спадок із ранніх періодів розвитку мови або були запозичені з інших мов. Мовні помилки спричинені різними мовними явищами. Наприклад, паронімією. Ідеться про звукову та графічну подібність слів, що позначають різні предмети чи явища. Це може призводити до мовленнєвих помилок.
— Очевидно, саме тому дехто плутає слова «кріп» і «окріп»?
— Вони схожі за звучанням, але означають зовсім різні предмети. Кріп ми вирощуємо на городі, як духмяне зілля додаємо в різні страви, наприклад у холодник. Таку назву має в українській мові холодний борщ, приготовлений на буряковому відварі чи квасі, який особливо смакує у спеку. А «окріп» — це гаряча вода, кип’яток. Такі слова називають паронімами, їх у мові багато. Інколи вони бувають досить підступними, бо збивають людину з пантелику, а інколи слугують стилістичним засобом увиразнення текстів.
— На будь-якому столі чільне місце повинна посідати городина — овочі та зелень…
— Безперечно, це корисно для здоров’я. Слово «город» стало основою для городини, а назви рослин — для назв стебла та листків, наприклад, бурячиння, квасолиння, соняшничиння, гороховиння. «Городина» має кілька синонімів — овочі, огородина, городовина, ярина. Останні в словниках мають позначку «діалектне», але це не позбавляє їх культурної цінності.
— А що можна сказати про фрукти?
— Це запозичене слово, його синонімічний ряд є трохи коротшим. Так, плоди із дерев ще називають «овочами» і «садовиною». Слово «овочі» у такому значенні стимульоване поль-ською мовою, бо саме так в польській мові називають фрукти. Коли той, хто вчить польську, натрапляє на це слово, спочатку дуже дивується, але потім спокійніше сприймає український відповідник. А «садовина» як збірне поняття, що позначає фрукти, точно відображає зміст слова і створює гармонійну пару зі словом «городина». «Городина — садовина» звучить не гірше, ніж «овочі — фрукти».
Читатели «ФАКТОВ», желающие предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу pressochka@gmail.com.