директор Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко ответил на вопросы традиционной анкеты «ФАКТОВ»
— Как вы сами представились бы нашим читателям?
— Директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Власне, я є тим, ким працюю. Можливо, зробив би уточнення для наших читачів, оскільки багато хто думає, що якщо директор — то це керівник організації. А от і ні. У системі нашої освіти — це фактично посада декана. У Європі також доводиться уточнювати, адже для них це посада завкафедрою. Як правило, в європейських університетах одразу кажу, що я декан факультету журналістики, аби уникнути непорозуміння.
— Ваш любимый цвет, запах, продукт, напиток?
— —
— Чем для вас пахнет детство?
— Я виріс у сільській місцевості. Для мене дитинство — це розмаїтий світ кольорів, запахів та звуків. Це відчуття приналежності до великого світу природи, частинкою якого ти є. Але повнота цього відчуття приходить із віком, а не в дитинстві. Тільки дорослим ти розумієш, що ти втратив!
— Счастье — это… что?
— Це здатність відчувати і розуміти реальний час, в якому ти живеш. Тільки діти рефлексують майже постійно на реальність і менше думають про майбутнє. Тому діти і є більш багатими на емоції, почуття. Їхні рефлексії природні. З віком ми втрачаємо цю здатність, бо живемо більшою мірою майбутнім з постійними поглядами у минуле. Реальність (теперешній час) для дорослих — то лише примітивна спонука до аналізу та планування діяльності. Навчитися жити знову, як у дитинстві, в гармонії зі світом, для мене це і буде великим щастям! Але чи це можливо?
— Вы счастливый человек?
— —
— В чем вам видится смысл жизни?
— Здається, смисл будь-якого життя у його підтриманні, продовженні та відтворенні. Якщо цього ми не можемо забезпечити ні собі ні іншим, тоді для чого те життя? Усе, що ми робимо, повинне мати цей смисл.
— Что такое любовь?
— —
— Вы хорошо помните самый счастливый день своей жизни? А самый непростой?
— —
— Чего вы ни за что не сможете простить другим людям?
— Я ніколи не замислювався над тим, чого я не можу пробачити іншим. У житті я навчився пробачати. До цього зобов’язує ще й моя посада. Кожен керівник повинен уміти не зациклюватися на образах і пробачати негідні вчинки іншим. Інакше твоя праця перетвориться замість справи на розплату. А це не мій вибір!
— Что-то может довести вас до слез?
— У переносному значенні «довести до сліз» може чиясь тупість і нездатність логічно мислити. Бо ти тоді стаєш безпорадним у доведенні та переконанні, а ти ж розумієш, що перед тобою homo sapiens за визначенням, а за поведінкою — ні. І що робити? Як вирішити проблему, виконати завдання? І ще одну річ я переживаю гостро, коли розумію, що змінити ситуацію не можна, бо від тебе і тобі подібних це не залежить, що ми є заручниками ситуації.
— Какими качествами нужно обладать, чтобы добиться успеха?
— Для успіху серед людей потрібно бути розумним, вірити у людей і не бути дріб'язковим.
— Есть ли у вас личная формула успеха?
— Ніколи не «писав» ніяких формул успіху, жив і діяв так, як розумів і відчував.
— Какую роль в вашей жизни играют деньги?
— —
— Что для вас означает быть свободным?
— В ідеалі для мене бути вільним — це бути в гармонії з усіма.
— Испытываете ли вы страх перед смертью?
— Ні. Я великий прагматик і реаліст, розумію неминучість кінця. Єдине, чого я боюсь, — бути тягарем для інших. Нещодавно у нас помер молодий хатній котик: гуляв, бігав, ліг і вмер. Ідеальний кінець для живої істоти!
— Что вы станете делать, узнав о том, что вам осталось прожить ровно 7 дней?
— —
— Вы никогда не задумывались над тем, есть ли жизнь после смерти?
— Я цим не переймаюся. Якщо вона і є, то це інший вимір, інші форми, інший вияв матерії, про що знати неможливо. То чи варто тим перейматися?
— Что вы вкладываете в понятие добра и зла?
— Добро — це дія, яку ти робиш без очікування подяки й плати, безкорисливо. Зло — це те, що руйнує твій чи чийсь світ. Тому для мене це непротиставні явища, вони належать до різних сфер людського буття. Вони не виключають одне одного і не можуть побороти одне одного, бо у них різна природа.
— Вас часто предавали?
— —
— Что вам помогало преодолеть периоды полного отчаяния?
— —
— Существует ли Бог?
— Я вірю у сили, які нам непідконтрольні і незрозумілі для нашого розуму. Я вірю у те, що ми, як частинка природи, залежні від всесвіту.
— Случались ли в вашей жизни чудеса?
— Мені іноді сняться сни, в яких у тій чи іншій формі присутні цифри, і ці сни знаходять своє пояснення у житті. Для мене це справді чудо! Як так може бути?
— Сколько времени вы смогли бы прожить на необитаемом острове и что взяли бы с собой?
— —
— В какую эпоху вам хотелось бы жить и с кем из представителей той эпохи пообщаться?
— —
— Как вы считаете, красота действительно может спасти мир?
— Краса — річ відносна, те, що для мене є красивим, зовсім не є таким для вас. Тому не варто думати, що ця відносність може щось врятувати. Це просто красива метафора, красивий міф, який має позитивне значення для людей, і, можливо, не сама краса, а міф про неї може врятувати світ.
P. S. Собеседник «ФАКТОВ», получивший эти вопросы в письменном виде, вправе ответить на них подробно, коротко или прочерком.
Анкеты других знаменитостей, ответивших на вопросы «ФАКТОВ»,
читайте здесь
Фото с сайта Media osvita